Час и лик в слове адзявае

Цяперашнi час i адзiночны лiк

x^3-11x^2+x          +7      |2x^2 + 3

x^3                  +3/2x                1/2 x-11/2

        -11x^2-1/2x

        -11x^2              -33/2

                          -1/2x+47/2

r= -1/2x+47/2

на світанку я вийду із хати, коли цвітом завіє сади. на подвір’ї оцім батько й мати в споришах залишили сліди. батько і матуся – найрідніші люди, скільки нелегких було пройдено доріг. та зі мною завжди, гріє мої груди грудочка з подвір’я, ніби оберіг. вже відчинені навстіж ворота, крізь літа, ніби рана в душі. і навічно осіла скорбота, хоч життя в світлу далеч спішить. йшов до вас я, тату, завжди на пораду – мріяв, як в дитинстві, сходити на вас. зойкнув одиноко ґанок біля хати, і навіки вічні вогник в ній загас. білим коливом зірка вечірня, заростають стежки до воріт. ви, матусю, своїм серцем щирим зігрівали мені цілий світ прилетів до хати голуб воркувати, покружляв над нею, й полетів в світи. хмільно на подвір’ї пахне рута-м’ята – розіслалась пишно, що не обійти зажурилися верби в долині, ластівки залишили цей двір, голоси ваші чую донині, в яблунях шелестять до цих пір. батько і матуся – найрідніші люди, скільки нелегких було пройдено доріг. та зі мною завжди гріє мої груди грудочка з подвір’я, ніби оберіг