Другие предметы, опубликовано 19.02.2019 06:20
1). мише, игорю и косте поручили покрасить забор общей площадью 12 м(квадратных) еслибы красили забор по отдельности, то мише на эту работу понадобилось бы 8 часов, игорю-12,а
косте-24 часа. за какое время вместе покрасят забор? а)3 ч б)6 ч в)4 ч г)44 ч 2). катя загадала число, которое больше своей трети на 13 9/11. какое число загадала катя? а)41 5/11 б)6 10/11
в)10 4/11 г)20 8/11 3). какое кол-во кубов с ребром 3/2 см нужно взять, чтобы заполнить полностью коробку шириной 6 см, длинной 9 см и высотой 12 см? а)192 б)24 в)196 г)112
Ответ оставил: Гость
Родился Александр 8 (21) июня 1910 года в Смоленской губернии Российской империи. Удивительно, что в биографии Твардовского первое стихотворение было написано столь рано, что мальчик не мог его даже записать, ведь был не обучен грамоте. Любовь к литературе появилась в детстве: отец Александра любил читать дома вслух произведения известных писателей Александра Пушкина, Николая Гоголя, Михаила Лермонтова, Николая Некрасова, Льва Толстого и Ивана Никитина.
Уже в 14 лет им было написано несколько поэм и стихотворений на злободневные темы. Когда в стране проходила коллективизация и раскулачивание, поэт поддержал процесс (утопические идеи высказал в поэмах «Страна Муравия»(1934-36), «Путь к социализму»(1931)). В 1939 году, когда началась война с Финляндией, А.Т. Твардовский, как член коммунистической партии, участвовал в соединении СССР и Белоруссии.
Затем же обосновался в Воронеже, продолжал сочинять, работал в газете «Красная Армия».
Творчество писателя
Самым известным произведением Александра Трифоновича Твардовского стала поэма «Василий Теркин». Автору поэма принесла большой успех, поскольку была очень актуальна в военное время. Дальнейший творческий период в жизни Твардовского был наполнен философскими мыслями, которые прослеживаются в лирике 1960-х годов. Твардовский начал работать в журнале «Новый мир», полностью пересмотрел свои взгляды на политику Сталина.
В 1961 году под впечатлением от выступления Александра Твардовского на XXII съезде КПСС, Александр Солженицын передал ему свой рассказ «Щ-854» (позже названный «Один день Ивана Денисовича»). Твардовский, будучи в то время на посту редактора журнала, оценил рассказ чрезвычайно высоко, пригласил автора в Москву и стал добиваться разрешения Хрущева на публикацию данного произведения.
В конце 60-х годов в биографии Александра Твардовского произошло значимое событие – началась кампания Главлита против журнала «Новый мир». Когда же автора вынудили покинуть редакцию в 1970 году, вместе с ним ушла и часть коллектива. Журнал был, кратко говоря, разгромлен.
Смерть и наследие
Умер Александр Трифонович Твардовский от рака легких 18 декабря 1971 года, и был похоронен в Москве на Новодевичьем кладбище.
Именем знаменитого писателя названы улицы в Москве, Воронеже, Новосибирске, Смоленске. В его честь названа школа и установлен памятник в г. Москве.
Уже в 14 лет им было написано несколько поэм и стихотворений на злободневные темы. Когда в стране проходила коллективизация и раскулачивание, поэт поддержал процесс (утопические идеи высказал в поэмах «Страна Муравия»(1934-36), «Путь к социализму»(1931)). В 1939 году, когда началась война с Финляндией, А.Т. Твардовский, как член коммунистической партии, участвовал в соединении СССР и Белоруссии.
Затем же обосновался в Воронеже, продолжал сочинять, работал в газете «Красная Армия».
Творчество писателя
Самым известным произведением Александра Трифоновича Твардовского стала поэма «Василий Теркин». Автору поэма принесла большой успех, поскольку была очень актуальна в военное время. Дальнейший творческий период в жизни Твардовского был наполнен философскими мыслями, которые прослеживаются в лирике 1960-х годов. Твардовский начал работать в журнале «Новый мир», полностью пересмотрел свои взгляды на политику Сталина.
В 1961 году под впечатлением от выступления Александра Твардовского на XXII съезде КПСС, Александр Солженицын передал ему свой рассказ «Щ-854» (позже названный «Один день Ивана Денисовича»). Твардовский, будучи в то время на посту редактора журнала, оценил рассказ чрезвычайно высоко, пригласил автора в Москву и стал добиваться разрешения Хрущева на публикацию данного произведения.
В конце 60-х годов в биографии Александра Твардовского произошло значимое событие – началась кампания Главлита против журнала «Новый мир». Когда же автора вынудили покинуть редакцию в 1970 году, вместе с ним ушла и часть коллектива. Журнал был, кратко говоря, разгромлен.
Смерть и наследие
Умер Александр Трифонович Твардовский от рака легких 18 декабря 1971 года, и был похоронен в Москве на Новодевичьем кладбище.
Именем знаменитого писателя названы улицы в Москве, Воронеже, Новосибирске, Смоленске. В его честь названа школа и установлен памятник в г. Москве.
Ответ оставил: Гость
Наш адреса – не дім і не вулиця, наша адреса… А яка у нас адреса? Це ж просто: Чумацький Шлях, Сонячна система, Земля; а далі: країна, місто, вулиця, дім, квартира. Цікавим виявляється наступне просте запитання: назвіть об’єкти Сонячної системи в порядку зменшення їх розмірів (комети з їх велетенськими хвостами до уваги брати не будемо).
Перш ніж дати відповідь, проаналізуємо будову нашої рідної Сонячної системи.
Сонячна система – планетна система, котра складається із центральної зірки – Сонця, та всх природніх космічних об’єктів, що обертаються навколо Сонця.
До них належать вісім відносно відокремлених планет, котрі кружляють навколо надмасивної зірки по еліпсах, які майже повторюють кола, і розташовуються в межах майже плоского диску – площині екліптики. Чотири менші внутрішні планети: Меркурій, Венера, Земля, Марс (планети земної групи), та чотири зовнішні: Юпітер, Сатурн, Уран та Нептун (планети-газові гіганти).
До складу Сонячної системи входять дві області, заповнені малими тілами. Перший – пояс астероїдів, що знаходиться між Марсом та Юпітером. Найбільшими об’єктами в цій області є Церера, Паллада, Веста. Другий – пояс з астероїдами, розташованими за орбітою Нептуна (транснептунові об’єкти). Найбільші з них – Плутон (ще донедавна 9 планета), Седна, Хаумеа, Макемаке, Еріда.
Додатково, тисячі малих твердих тіл, комет, метеороїдів кружляють у Сонячній системі. Присутній тут і космічний пил.
Шість планет (окрім Меркурія та Венери) володіють природніми супутниками, а кожна із зовнішніх планет оточена кільцями пилу та інших частинок, уламків.
А далі – хмара Оорта – джерело довгоперіодичних комет, сягає відстані в 1000 разів більшу за геліосферу.
А тепер, озброївшись знаннями, почнемо давати відповідь на поставлене запитання.
№1. СОНЦЕ – наймасивніше тіло Сонячної системи, маса якого дорівнює ≈332 900 мас Землі. Звичайно, розміри найближчої зорі є найбільшими.
№2. ЮПІТЕР – найбільша планета Сонячної системи (більш ніж у два рази важча, ніж всі інші планети разом узяті; маса Юпітера ≈318 мас Землі). Середній радіус наближається до 70 000км. Навколо планети кружляє рій супутників (за станом на 2012рік їх кількість дорівнює 66). Дехто вважає Юпітер несформованою другою зорею, парою Сонцю.
№3. САТУРН – друга за розміром планета Сонячної системи з масою ≈95 мас Землі та середнім радіусом дещо більшим за 60 000км. Сатурн володіє системою кілець, які в основному складаються з уламків криги та пилу. Над планетою кружляє близько 60 супутників, більшість з яких малі (лише 12 з них в діаметрі понад 100км).
№4. УРАН – сьома від Сонця газова планета-гігант. Уран є третьою за розміром (середній радіус ≈20 000км), та четвертою за масою ( 14,5 мас Землі) планетою Сонячної системи. Планета має 27 супутників та систему кілець (як у Сатурна).
№5. НЕПТУН – восьма за віддаленістю від Сонця, четверта за розміром (середній радіус ≈25 500км), та третя за масою (≈17 мас Землі) планета-гігант Сонячної системи. Планета керує рухом 13 супутників.
№6. ЗЕМЛЯ – колиска людства, наш рідний дім (середній радіус 6 370км; маса 6·1024кг). Над Землею кружляє єдиний природній супутник Місяць.
№7.ВЕНЕРА – найвідоміша людству планета, найяскравіша з-поміж усіх планет, третій за блиском об’єкт на небі. Внутрішня планета, котра віддаляється від Сонця не більше, як на 48°. Середній радіус Венери дорівнює 6 050км, маса складає ≈0,8 мас Землі.
№8. МАРС - «червона планета» (названа за надмірним вмістом оксиду заліза), сьома за розміром (середній радіус 3 400км) та масою (≈0,1 маси Землі) планета Сонячної системи. Планета має два супутники, неправильної форми: Фобос та Деймос.
№9. За логікою це місце мав би займати Меркурій, але не судилось. ГАНІМЕД – галілеєвий супутник Юпітера. Середній радіус Ганімеда дорівнює 2 630км, а маса ≈0,03 маси Землі. Хоча Ганімед і є найбільшим супутником у Сонячній системі, проте його маса вдвічі менша маси Меркурія.
№10. ТИТАН – найбільший за роміром супутник Сатурна з середнім радіусом 2 575км та масою ≈0,023 маси Землі. Титан – єдиний супутник, що має щільну атмосферу.
Перш ніж дати відповідь, проаналізуємо будову нашої рідної Сонячної системи.
Сонячна система – планетна система, котра складається із центральної зірки – Сонця, та всх природніх космічних об’єктів, що обертаються навколо Сонця.
До них належать вісім відносно відокремлених планет, котрі кружляють навколо надмасивної зірки по еліпсах, які майже повторюють кола, і розташовуються в межах майже плоского диску – площині екліптики. Чотири менші внутрішні планети: Меркурій, Венера, Земля, Марс (планети земної групи), та чотири зовнішні: Юпітер, Сатурн, Уран та Нептун (планети-газові гіганти).
До складу Сонячної системи входять дві області, заповнені малими тілами. Перший – пояс астероїдів, що знаходиться між Марсом та Юпітером. Найбільшими об’єктами в цій області є Церера, Паллада, Веста. Другий – пояс з астероїдами, розташованими за орбітою Нептуна (транснептунові об’єкти). Найбільші з них – Плутон (ще донедавна 9 планета), Седна, Хаумеа, Макемаке, Еріда.
Додатково, тисячі малих твердих тіл, комет, метеороїдів кружляють у Сонячній системі. Присутній тут і космічний пил.
Шість планет (окрім Меркурія та Венери) володіють природніми супутниками, а кожна із зовнішніх планет оточена кільцями пилу та інших частинок, уламків.
А далі – хмара Оорта – джерело довгоперіодичних комет, сягає відстані в 1000 разів більшу за геліосферу.
А тепер, озброївшись знаннями, почнемо давати відповідь на поставлене запитання.
№1. СОНЦЕ – наймасивніше тіло Сонячної системи, маса якого дорівнює ≈332 900 мас Землі. Звичайно, розміри найближчої зорі є найбільшими.
№2. ЮПІТЕР – найбільша планета Сонячної системи (більш ніж у два рази важча, ніж всі інші планети разом узяті; маса Юпітера ≈318 мас Землі). Середній радіус наближається до 70 000км. Навколо планети кружляє рій супутників (за станом на 2012рік їх кількість дорівнює 66). Дехто вважає Юпітер несформованою другою зорею, парою Сонцю.
№3. САТУРН – друга за розміром планета Сонячної системи з масою ≈95 мас Землі та середнім радіусом дещо більшим за 60 000км. Сатурн володіє системою кілець, які в основному складаються з уламків криги та пилу. Над планетою кружляє близько 60 супутників, більшість з яких малі (лише 12 з них в діаметрі понад 100км).
№4. УРАН – сьома від Сонця газова планета-гігант. Уран є третьою за розміром (середній радіус ≈20 000км), та четвертою за масою ( 14,5 мас Землі) планетою Сонячної системи. Планета має 27 супутників та систему кілець (як у Сатурна).
№5. НЕПТУН – восьма за віддаленістю від Сонця, четверта за розміром (середній радіус ≈25 500км), та третя за масою (≈17 мас Землі) планета-гігант Сонячної системи. Планета керує рухом 13 супутників.
№6. ЗЕМЛЯ – колиска людства, наш рідний дім (середній радіус 6 370км; маса 6·1024кг). Над Землею кружляє єдиний природній супутник Місяць.
№7.ВЕНЕРА – найвідоміша людству планета, найяскравіша з-поміж усіх планет, третій за блиском об’єкт на небі. Внутрішня планета, котра віддаляється від Сонця не більше, як на 48°. Середній радіус Венери дорівнює 6 050км, маса складає ≈0,8 мас Землі.
№8. МАРС - «червона планета» (названа за надмірним вмістом оксиду заліза), сьома за розміром (середній радіус 3 400км) та масою (≈0,1 маси Землі) планета Сонячної системи. Планета має два супутники, неправильної форми: Фобос та Деймос.
№9. За логікою це місце мав би займати Меркурій, але не судилось. ГАНІМЕД – галілеєвий супутник Юпітера. Середній радіус Ганімеда дорівнює 2 630км, а маса ≈0,03 маси Землі. Хоча Ганімед і є найбільшим супутником у Сонячній системі, проте його маса вдвічі менша маси Меркурія.
№10. ТИТАН – найбільший за роміром супутник Сатурна з середнім радіусом 2 575км та масою ≈0,023 маси Землі. Титан – єдиний супутник, що має щільну атмосферу.
Другие предметы, опубликовано 09.01.2019 16:01
Другие предметы, опубликовано 09.01.2019 16:01
Другие предметы, опубликовано 09.01.2019 16:01
Другие предметы, опубликовано 09.01.2019 16:01