Опишите воздух как электротехнический материал. Как влияет давление на электрические характеристики воздуха? покажите это на следующем примере: В воздушный конденсатор, имеющий при атмосферное давление ёмкость 100пф и заряд 1нКл, заканчивается воздух . Каким станет напряжение на обладках этого конденсатора при изменении давления закачеваемого воздуха от атмосферного до 100пф?

История гостиничного бизнеса берет свое начало тогда, когда люди стали передвигаться по планете в массовом количестве. Некоторые ученые возникновение гостеприимных домов связывают с изобретением колеса, т. е. с эпохой шумеров. Однако пока доказать это доподлинно не удалось.
В Древней Греции и Древнем Риме существовали таверны и хоспитеумы, в которых путешественникам и торговцам предоставлялись ночлег и, за отдельную плату, питание. Располагались эти заведения, как правило, на въезде в большие города, и уже тогда классифицировались по уровню комфорта и предоставляемым услугам.
Есть упоминание о гостиницах в Евангелие. Родителям Иисуса Христа не удалось устроиться на ночлег в гостиницу, а потому пришлось остановиться в хлеву, где младенец и появился на свет.
В средневековой Европе роль гостиниц выполняли монастыри, где путешественникам-христианам предлагались кров и двухдневный бесплатный пансион. В это же время на Востоке в караван-сараях этот период составлял три дня. Более того, в караван-сараях малоимущим постояльцам независимо от национальности и вероисповедания бесплатно выдавалась пара обуви.
На Руси постоялые дворы появились в XII—XIII вв. ; тогда они назывались ямами и располагались один от другого на расстоянии конного перехода.
Гостиничный бизнес как таковой начал развиваться лишь в эпоху крестовых походов, когда в путь отправлялись не только воины-крестоносцы, но и многочисленные паломники. В это время в Северной Италии появились первые постоялые дворы, которые и стали прототипами современных гостиниц.
Более-менее современный вид гостиницы начали приобретать в XVIII веке, когда появились первые большие дома, каждая из квартир в которых сдавалась внаем на определенное время (от одного дня до нескольких месяцев) . Слово «отель» появилось в XVIII в. Во Франции первоначально отелем именовали многоквартирное здание, в котором квартиры сдавались на месяц, на неделю и даже на один день. Скоро этот термин широко распространился и в Америке. По мнению владельцев таверн, новое название должно было придать заведению респектабельности и особый шик, а значит привлечь постояльцев. 
Кстати, по части привлечения постояльцев и внедрения в отелях всевозможных новшеств американцы оказались самыми предприимчивыми. Возможно потому, что отелей в этой стране всегда было много, что не могло не спровоцировать рост конкуренции. Именно американцам принадлежат пальма первенства по созданию отеля с центральным отоплением, идея о парном размещении номеров, запуск в отеле лифта и многие другие гостиничные начинания.
Настоящий гостиничный бум во всем мире наблюдается во второй половине XIX века, когда среди обеспеченных слоев населения распространяется мода на путешествия. Именно тогда, благодаря усилиям Сатлера (в Америке) и Ритца (в Европе) гостиницы приобретают лоск, стиль и шарм, которым стремится подражать весь мир. Это время появления роскошных пятизвезодчных отелей. В России конец XIX – начало XX века также отмечен строительством гостиниц, рассчитанных на весьма обеспеченных людей. В это время были построены московские гостиницы «Метрополь» и «Националь» и питерская «Европа» .
В 20-х годах XX века мир стал свидетелем появления мотелей, рассчитанных на размещение не только постояльца, но и его автомобиля.
В 1829 г. в Бостоне открылся отель «Тремонт» — первый в США отель первого класса — с коридорными, регистратурой (рецепцией) , замками на дверях номеров (двухместных и одноместных) и даже с бесплатным мылом для гостей. Это событие и положило начало гостиничному буму в этой стране

Сьогодні, коли люди ретельно дослідили поверхню Місяця, вони дізналися про нього багато цікавого. Але про те, що на Місяці немає життя, люди дізналися задовго до того, як досягли поверхні Місяця. На Місяці немає атмосфери. Астрономи встановили це, тому що на Місяці не буває ні сутінків, ні заходу. На Землі ніч настає по­ступово, тому що повітря відбиває сонячне проміння навіть після за­ходу Сонця. На Місяці зовсім інакше: тільки-но було видно, й в одну мить настала темрява.  Відсутність ат­мосфери призводить до того, що Місяць ви­являється незахище- ним від будь-якого сонячного випромі­нювання. Сонце випромінює тепло, світло та радіохвилі. Життя на Землі залежить від цього тепла й світла. Але Сонце випромінює також шкідливу радіацію. І всі сонячні промені, корисні та шкідливі, успішно досягають поверхні Місяця. Оскільки атмосфера відсутня, поверхня Місяця стає або надто гарячою, або надто холодною. Місяць обертається, й та сторона, що повернена до Сонця, стає дуже гарячою. Температура може переви- ш,увати 150° С. Це вище за температуру кипіння води. Жаркий день на Місяці триває два тижні. За ним іде ніч, що також триває два тижні. Уночі температура падає до 125 градусів нижче нуля. Це вдвічі холодніше, ніж на Північному Полюсі Землі. За таких умов не може існувати жодна з форм життя, відомих на Землі. Місяць рухається по орбіті навколо Землі, а також обертається навколо своєї осі і робить один оберт за 27 днів, 7 годин і 43 хвили­ни. Оскільки Місяць здійснює один оберт навколо Землі та навколо своєї осі майже за один і той же час, він завжди опиняється повернутим до Землі одним боком. Місяць не світить сам по собі, як Сон­це. Це лише здається, що він сяє, а на­справді Місяць відбиває світло Сонця. Оскільки Місяць рухається навколо Землі, Сонце освітлює різні його частини.  Іноді ми бачимо освітленою повну поверхню Місяця, а іноді освітлена лише її частина. Це змушує думати, що Місяць на небі змінює форму. Ці зміни форми Місяця називаються фазами, а означає це лише те, що ми бачимо різні частини Місяця. Цикл місяч­них фаз починається з молодого Місяця. Це відбувається, коли Місяць знаходиться між Землею та Сонцем. Молодий Місяць ми не бачимо. Місяць рухається по орбіті навколо Землі, а також обертається навколо своєї осі і робить один оберт за 27 днів, 7 годин і 43 хвили­ни. Оскільки Місяць здійснює один оберт навколо Землі та навколо своєї осі майже за один і той же час, він завжди опиняється повернутим до Землі одним боком. Місяць не світить сам по собі, як Сон­це. Це лише здається, що він сяє, а на­справді Місяць відбиває світло Сонця. Оскільки Місяць рухається навколо Землі, Сонце освітлює різні його частини.  Іноді ми бачимо освітленою повну поверхню Місяця, а іноді освітлена лише її частина. Це змушує думати, що Місяць на небі змінює форму. Ці зміни форми Місяця називаються фазами, а означає це лише те, що ми бачимо різні частини Місяця. Цикл місяч­них фаз починається з молодого Місяця. Це відбувається, коли Місяць знаходиться між Землею та Сонцем. Молодий Місяць ми не бачимо. Потім бік Місяця, який повернений до Землі, починає поступово освітлюватися Сонцем. Освітлена частина має вигляд тоненької, ву­зенької частинки круга. Вона називається Місяцем, який наростає. Сонячна частина Місяця швидко збільшується й досягає півкру- га. Це називається першою чвертю. Потім поверхня Місяця освіт­люється все менше й менше й досягає останньої чверті. Цикл завершується новим, молодим Місяцем. Повний цикл від одного мо­лодого Місяця до іншого триває 29,5 днів.

Никола́й Никола́евич Ге (15 [27] февраля 1831, Воронеж, Воронежская губерния — 1 [13] июня 1894, хутор Ивановский, Черниговская губерния) — русский живописец и рисовальщик, мастер портретов, исторических и религиозных полотен. Изредка выполнял также скульптурные работыНиколай Ге родился в Воронеже, в семье помещика Николая Ге[1], старший брат драматурга Ивана Ге[2]. Дед художника эмигрировал из Франции в Россию в конце XVIII века, и по-французски его фамилия писалась Gay.

В 1831 году, когда родился Николай, в центральных губерниях Российской империи свирепствовала холера. Мать будущего художника скончалась от холеры спустя три месяца после рождения сына. По настоянию отца заботы о воспитании новорожденного взяла на себя няня, крепостная женщина[1]. Раннее детство Николая прошло в деревне, а в 1841 году его привезли в Киев, где он поступил в Первую киевскую гимназию, где преподавателями уже были замечены способности Николая к рисунку и живописи и юноше предсказана будущность художника.

Что такое совесть? Совесть это то, что заставляет задуматься над своими поступками. Совесть—это нравственность, мораль, справедливость, добро, порядочность, честность. Прислушиваясь к ней, человек будет идти по правильному пути, развиваться, совершенствоваться. Его жизнь не будут обременять плохие поступки, которые никому не дуют свободно дышать и радоваться жизни. Поэтому так важно на протяжении всей свой жизни прислушиваться к тому, что говорит совесть, и не забывать о том, что она всегда с тобой.