Решить по действиям выражение 1576*7+8340*4+30040-6008*5

1576*7+8340*4+30040-6008*5  1)1576*7=110322)8340*4=333603)6008*5=300404)11032+33360=443925)30040-30040=06)44392+0=44392

Довідник школяра

 

Квінт Горацій Флакк – найвидатніший поет «золотої доби» римської літератури

Як відомо, вислів “золота доба” означає період найвищого злету, розквіту чого або когонебудь. Для давньоримської літератури — це час правління імператора Октавіана Августа (кінець І ст. до н.е. — поч. І ст. н. е.), коли розцвіли таланти ліриків Вергілія, Горація, Овідія. Цю добу ще називають “добою Августа” і “золотою добою ” римської поезії, що вирізнялася своїм тематичним, жанровим і стильовим багатством. Вергілій — героїчний і дидактичний (повчальний) епос, буколіки (пастуші пісні), еклоги, ідилії. Горацій — оди, ямби, сатири, послання, еподи, гімни. Овідій — елегії. Як бачимо, поезія стародавнього Риму пройшла період учнівства в еллінській літературі.

Кому Горацій присвятив майже усі свої твори? Він присвятив їх своєму другові Меценату, який був дорадником Октавіана у всіх його політичних заходах і людиною тонких літературних смаків. Саме Меценат відіграв велику роль у творчому злеті Горація. Меценатові присвячено дві книги сатир, три книги од, еподи, ювілейні гімни тощо. Від власної назви “Меценат” з того часу утворилася загальна назва: меценати — це ті, хто є покровителями мистецтв, хто сприяє розвиткові мистецтва,

Тукранның 10 төре очрый. Иң зур тукран – кара тукран. Аның томшыгы ак төстә була. Безнең якларда зур чуар тукран яши. Тик ата тукранның гына башында кызыл тап була икән. Тукран бөҗәкләр белән туена, ә кыш көннәрендә күркәдәге орлыкларны да ашый. Агачка сыгылмалы койрыгы белән терәлеп утырып тора. Тукранның теле башыннан озынрак була. Ул, шул телен борау итеп, кортларны кайрыдан тартып ала. Көненә 900 гә кадәр бөҗәк ашап, урманга зур файда китерә.

Софья попробовала в августе 1689 г. с помощью стрельцов свергнуть Петра с престола, но за Петром уже стояли верные ему "потешные" войска. К тому же многие бояре и служилые люди не склонны были поддержать честолюбивые планы правительницы. В результате предпринятых Петром энергичных мер Софью обвинили в измене и заточили в московский Новодевичий монастырь. В 1698 г. она вновь предприняла попытку захвата власти. На сей раз все закончилось для нее пострижением в монахини (с именем Сусанна), а для стрельцов многочисленными казнями. Часть из них Петр повесил прямо перед окнами кельи своей неугомонное сестрицы. Скончалась Софья Алексеевна 3 июля 1704 года. Похоронена в Смоленском соборе Новодевичьего монастыря.