АЙТЫЛblr
МӘТІНАЛДЫ ЖҰМЫС
3-тапсырма. Сөздерді сәйкестендіріп, сөйлем құрап айт.
1 реактивті
авиация
3 тұңғыш
4 техника
5 Қорқыт ата
6 Халық
2 Қарқаралы
8 мемлекеттік
ғарышкер
ұшақ
Институты
атындағы
қаһарманы
F ауданы
д университеті
ж ғылымы
1 звено
2 ғарыштық
3 Әскери-әуеб
4 Кеңес
5 тәрбие
6 ұшқыштар
2 Қазақстан
8 өмірге
а фотосуреттері
командирі
келген
в жұмыстары
Одағы
F Республикасы
д училищесі
к күштерінде​

КАЗА́Н УНИВЕРСИТЕТЫ́, илнең иң борынгы югары уку йортларының берсе.

Тарихы
Император Александр I нең 1804 елның 5 ноябрендә кул куйган Устав һәм Раслау грамотасы нигезендә 1805 нең мартында ачыла. Хәзерге Россия терр-ясендә Мәскәү ун-тыннан кала икенче ун-т. 1917 гә кадәр император ун-ты, 1925 тә В. И. Ульянов-Ленин исеме бирелә. Хезмәт Кызыл Байрагы (1955), Ленин (1979) орденнары б-н бүләкләнә. РФ Президенты Б. Н. Ельцинның 1996 ның 30 июль Указы б-н Россия тарихи-мәдәни мирасының аеруча кыйммәтле объектлары дәүләт җыелмасына кертелә.
Казандагы Беренче ир балалар гимназиясе җирлегендә оештырыла, аның иң яхшы укытучылары (И. Ф. Яковкин, И. И. Запольский, И. И. Эрих) — ун-т укытучылары, ә өлкән сыйныф укучылары студентлары булып китәләр (ш. и. С. Т. Аксаков). К. у. нда Мәскәү ун-тыннан, Мед. -хирургия академиясеннән, руханилар академияләреннән, Германия һ.б. илләрдән чакырылган профессорлар эшли башлый. Баштагы 10 елда укыту планнары һәм программалары эшләнү стадиясендә була, Устав тарафыннан каралган бүлекләр оештырылмый, студентлар саны 45 тән артмый.
1814 тә ун-т рәсми төстә ачыла, составында — әхлакый һәм сәяси фәннәр, физика һәм матем., дәвалау, тел фәннәре бүлекләре була. 1819 да студентлар саны 169 га кадәр арта. К. у. өчен 1819 да Казан уку-укыту округы попечителе М. Л. Магницкий тарафыннан уздырылган ревизия авыр сынау була. Ул уку-укыту эшенең торышын бик түбән бәяли, ун-тны дәһрилек, сәяси фикер хөрлеге, әхлаксызлык приюты («Анда дәһрилек һәм фетнә орлыклары чире хөкем сөрә») дип атый һәм аны ябарга тәкъдим итә. Магницкий эшләгән елларда (1819–25) күп кенә профессорлар ун-ттан эштән җибәрелә (Г. И. Солнцев, И. Е. Срезневский, Е. В. Врангель һ.б.), укыту программасыннан рәсми идеологиягә туры килмәгән бүлекләр төшереп калдырыла, китапханәдән күп китаплар алына; эчке тәртипләрнең катгыйлануы нәтиҗәсендә студентларның саны 110 га кадәр кими. Шул ук вакытта ун-тның бюджеты сизелерлек арта, төп бина төзелә, фәнни тикшеренүләр өчен кыйммәтле җиһазлар булдырыла. Шул елларда талантлы яшь галимнәр Н. И. Лобачевский, И. М. Симонов, Ф. Х. Эрдманның эшчәнлеге башлана. 1825–35 тә 1804 елгы Устав рәсми рәвештә гамәлдә кала, ләкин император Николай I заманында идарәне бюро­кратлаштыру нәтиҗәсендә ун-т, асылда, автономиясен югалта.
1835 елгы Устав буенча Халык мәгарифе министрлыгы һәм уку-укыту округлары попечительләре тарафыннан ун-тлар өстеннән күзәтчелек итү көчәя, ректорлар һәм гыйльми советларның хокуклары чикләнә, сайлау башлангычлары кыскартыла, катгый дисциплина кертелә. Шуның б-н бергә уку йортының статусы билгеләнә һәм ярдәмче базаны (китапханәләр, обсерваторияләр, лабораторияләр, кабинетлар, клиникалар, типографияләр) финанслау арта. К. у. да 3 ф-т эшли: философия (тел белеме һәм физика-матем. бүлекләре б-н), юридик, мед. 1835 тә тел белеме бүлеге составында Шәрекъ бүлеге (1855 тә Петербург ун-тына күчерелә), 1844 тә юридик ф-тның Камераль разряды ачыла, ул дәүләт милке б-н идарә итү буенча белгечләр әзерли. Фәнни мәктәпләр оештырыла, ләкин ун-тның мәгариф үсешендәге роле ясалма рәвештә түбәнәйтелә. 1840–50 елларда студентлар саны артмый, 300 дән 380 гә кадәр тирбәлә. 1850 елларның 2 нче яртысында ун-т тормышын либеральләштерүгә күчеш сизелә, студентлар кабул итүдә чикләүләр бетерелә, аларның саны тиз арта башлый (1863 тә 600 дән артык кеше), төрле катлау вәкилләренең өлеше 40% ка кадәр арта; студентларның социаль составы буенча К. у. Россиядә иң демократик уку йорты була.

Я думаю что можешь поступить все же поступает

Какая помощь?????????

Наш адреса – не дім і не вулиця, наша адреса… А яка у нас адреса? Це ж просто: Чумацький Шлях, Сонячна система, Земля; а далі: країна, місто, вулиця, дім, квартира. Цікавим виявляється наступне просте запитання: назвіть об’єкти Сонячної системи в порядку зменшення їх розмірів (комети з їх велетенськими хвостами до уваги брати не будемо).

Перш ніж дати відповідь, проаналізуємо будову нашої рідної Сонячної системи.
Сонячна система – планетна система, котра складається із центральної зірки – Сонця, та всх природніх космічних об’єктів, що обертаються навколо Сонця.
До них належать вісім відносно відокремлених планет, котрі кружляють навколо надмасивної зірки по еліпсах, які майже повторюють кола, і розташовуються в межах майже плоского диску – площині екліптики. Чотири менші внутрішні планети: Меркурій, Венера, Земля, Марс (планети земної групи), та чотири зовнішні: Юпітер, Сатурн, Уран та Нептун (планети-газові гіганти).

До складу Сонячної системи входять дві області, заповнені малими тілами. Перший – пояс астероїдів, що знаходиться між Марсом та Юпітером. Найбільшими об’єктами в цій області є Церера, Паллада, Веста. Другий – пояс з астероїдами, розташованими за орбітою Нептуна (транснептунові об’єкти). Найбільші з них – Плутон (ще донедавна 9 планета), Седна, Хаумеа, Макемаке, Еріда.

Додатково, тисячі малих твердих тіл, комет, метеороїдів кружляють у Сонячній системі. Присутній тут і космічний пил.

Шість планет (окрім Меркурія та Венери) володіють природніми супутниками, а кожна із зовнішніх планет оточена кільцями пилу та інших частинок, уламків.

А далі – хмара Оорта – джерело довгоперіодичних комет, сягає відстані в 1000 разів більшу за геліосферу.

А тепер, озброївшись знаннями, почнемо давати відповідь на поставлене запитання.

№1. СОНЦЕ – наймасивніше тіло Сонячної системи, маса якого дорівнює ≈332 900 мас Землі. Звичайно, розміри найближчої зорі є найбільшими.

№2. ЮПІТЕР – найбільша планета Сонячної системи (більш ніж у два рази важча, ніж всі інші планети разом узяті; маса Юпітера ≈318 мас Землі). Середній радіус наближається до 70 000км. Навколо планети кружляє рій супутників (за станом на 2012рік їх кількість дорівнює 66). Дехто вважає Юпітер несформованою другою зорею, парою Сонцю.

№3. САТУРН – друга за розміром планета Сонячної системи з масою ≈95 мас Землі та середнім радіусом дещо більшим за 60 000км. Сатурн володіє системою кілець, які в основному складаються з уламків криги та пилу. Над планетою кружляє близько 60 супутників, більшість з яких малі (лише 12 з них в діаметрі понад 100км).

№4. УРАН – сьома від Сонця газова планета-гігант. Уран є третьою за розміром (середній радіус ≈20 000км), та четвертою за масою ( 14,5 мас Землі) планетою Сонячної системи. Планета має 27 супутників та систему кілець (як у Сатурна).

№5. НЕПТУН – восьма за віддаленістю від Сонця, четверта за розміром (середній радіус ≈25 500км), та третя за масою (≈17 мас Землі) планета-гігант Сонячної системи. Планета керує рухом 13 супутників.

№6. ЗЕМЛЯ – колиска людства, наш рідний дім (середній радіус 6 370км; маса 6·1024кг). Над Землею кружляє єдиний природній супутник Місяць.

№7.ВЕНЕРА – найвідоміша людству планета, найяскравіша з-поміж усіх планет, третій за блиском об’єкт на небі. Внутрішня планета, котра віддаляється від Сонця не більше, як на 48°. Середній радіус Венери дорівнює 6 050км, маса складає ≈0,8 мас Землі.

№8. МАРС - «червона планета» (названа за надмірним вмістом оксиду заліза), сьома за розміром (середній радіус 3 400км) та масою (≈0,1 маси Землі) планета Сонячної системи. Планета має два супутники, неправильної форми: Фобос та Деймос.

№9. За логікою це місце мав би займати Меркурій, але не судилось. ГАНІМЕД – галілеєвий супутник Юпітера. Середній радіус Ганімеда дорівнює 2 630км, а маса ≈0,03 маси Землі. Хоча Ганімед і є найбільшим супутником у Сонячній системі, проте його маса вдвічі менша маси Меркурія.

№10. ТИТАН – найбільший за роміром супутник Сатурна з середнім радіусом 2 575км та масою ≈0,023 маси Землі. Титан – єдиний супутник, що має щільну атмосферу.