Круг лиц, к которым обращена моральная норма:

А) формальная группа;

Б) трудовой коллектив;

В) область определения;

Г) вторичная группа.

Жанр интерьера получил широкое распространение в русской живописи первой половины XIX столетия. Изображения интерьеров встречаются в творчестве таких русских художников, как О.А. Кипренский, К.П. Брюллов, А.Г. Венецианов и ученики его школы, А.Т. Хруцкой и многие другие. У публики проявляется интерес к особой атмосфере интерьеров мастерских, в которых создаются произведения, и к обстановке жизни художников. Доказательством служит большое количество картин, где художник изображается как в своей специальной мастерской, так и в обычной житейской обстановке. Зарождаются новые представления о природе творчества, которые рождают иное отношение к личности художника. В статье дан сравнительный анализ произведений с изображениями мастерских художников, чтобы проследить эволюцию в подобных изображениях, оценить особую художественную содержательность этих интерьеров.

- шов стыкового соединения
- шов таврового соединения
- шов нахлесточного соединения
- шов углового соединения

Тема – зображення моральної руйнації людини, яка нестримно прагнула збагачення, здатність людини на духовне переродження. Ідея – згубний вплив на людину бажання розбагатіти, уславлення щирих, милосердних, здатних на співчуття людей. Композиція І строфа – зображення реального життя Скруджа ІІ –ІІІ-ІV строфи – фантастична подорож Скруджа у Часі і Просторі V строфа – відродження Скруджа, зміни в його житті Експозиція – розповідь про Скруджа та його контору Зав`язка – поява душі Марлі, яка хоче врятувати героя Розвиток дій – подорож Скруджа різдвяної ночі з Духами Минулого, Теперішнього та Майбутнього Кульмінація – Скрудж, сповнений відчаю, біля власної могили Розв`язка – переродження Скруджа Сюжет Один із найвідоміших англійських письменників XIX ст. Чарлз Діккенс із співчуттям ставився до бідних людей. Своїми творами він сподівався звернути увагу багатих на несправедливість, яка існує в суспільстві, та перевиховати їх. Цій темі присвячена його повість «Різдвяна пісня у прозі». Головний герой твору — власник торгової спілки «Скрудж і Марлей». Скрудж це була дуже скупа і жорстока людина. «Через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, щоки зморщилися, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли, а голос хитрий та прикрий скрипів». Люди боялися і не любили його, Скрудж не поважав Свята, вважав це нісенітницею, не вмів радіти. Увечері перед Різдвом він образив племінника, вилаяв свого працівника. А вночі до нього з’явився привид товариша і компаньйона Марлея, про якого він давно забув. Привид Марлея розповів, як він тепер кається і страждає через те, що не робив добрих справ за життя. І пообіцяв, що Скрудж вночі зустрінеться з Духом Минулого, Духом Теперішнього та Духом Майбутнього Різдва. Подорож Скруджа у своє дитинство, в теперішнє та майбутнє допомогли йому багато чого зрозуміти. Це так вплинуло на нього, що він зробився зовсім іншою людиною — давав щедрі пожертви бідним, Допоміг сім’ї клерка Боба, привітно ставився до племінника — сина улюбленої сестри Фен. Ця історія, як і повинно бути в різдвяному оповіданні, закінчується щасливо. І нагадує людям, що вони повинні не марнувати часу, поспішати робити добро ближнім своїм.

Притча о мудрости, верных решениях, о том, как правильно поступать в каких-либо ситуациях, о умении мыслить.