продолжить стихотворение
Да будет свет,
Сказал ГРЭС 2
И затрещали провода
​

Готуючись до зими, звірі міняють своє літнє хутро на зимове — густіше й пухнастіше. Ласка, горностай, заєць-біляк «переодягаються» в білу шубу, в ній вони майже непомітні на білому снігу.
Багато тварин впадають у сплячку. Жаби, ящірки, тритони, вужі й гадюки влаштовуються в ямах, норах, печерах, під старими пеньками, під купами листя, хмизу, під камінням, в погребах, в підвалах. В одному місці збирається їх часом по п’ять, по десять, по двадцять і навіть більше. Озерні жаби зариваються в мул на дні водойм.
В печарах, в дуплах дерев, на горищах старих будинків зимують кажани. Гострими кігтиками задніх лапок вони чіпляються за склепіння печери чи дупла, обгортаються крильцями і повисають до весни.
А ось іще один сплюха: їжак. До речі, запасів на зиму він не робить і яблук на голках не носить, як це малюють у дитячих книжках. Тваринка взимку спить, і їжа їй не потрібна. Сплять зимою ведмідь і борсук, але, на відміну від інших, їхній сон чутливий, вони можуть прокидатися.
Для того, щоб проспати цілу зиму, восени тварини мусять добре запастися жиром. І витрачають його потім дуже економно: у тварини, яка спить, знижується температура тіла, кров’яний тиск, значно уповільнюється дихання й серцебиття, загалом витрати необхідних для життєдіяльності речовин зменшуються майже в 100 разів.
Деякі тварини роблять запаси корму. Під вітроломом, серед каміння і в розколинах ховають частину здобичі хижаки. Багато мишовидних гризунів можна знайти у сховищах горностая, ласки. Лісовий тхір запасає часом жаб. Норка може наскладати в пустотах під кригою при берегах водойм до двадцяти кілограмів риби. Бобри роблять під водою запаси гілок, у заможної бобрової родини може бути їх запасено до п’ятдесяти кубометрів. Білка збирає горіхи, жолуді, сушить гриби. В норах жовтогорлих мишей знаходили до восьми кілограмів насіння, а одного разу навіть 47 кілограмів.
Не відстають від тварин і птахи. Горішки ліщини, бука в тріщинах кори ховають повзики. Жолуді й горіхи запасають на зиму сойки. Восени при доброму врожаї вони цілими днями снують біля великих самотніх дубів, набирають у під’язичний мішок п’ять-шість, інколи навіть десять жолудів, летять з ними до потаємного місця, часом досить далеко від дуба, закопують і повертаються за новою порцією. За осінь кожна сойка може влаштовувати понад 2500 схованок. Більшість своїх запасів птаха за зиму розшукує і з’їдає, а решта або дістається іншим тваринам, або весною проростає. Дивишся часом — в чагарникових заростях чи в садку, далеко від дубового лісу, росте дубочок. Це робота сойки.

Гимн Кисловодска

Музыка и слова Карины Тальвердиевой.
 
Город солнца, живой воды,
Синих гор, неземной красы,
Здравствуй, Эльбрус седой,
 Здравствуй, город родной,
Кисловодск, мы с тобой на ты.
 Вспоминаю я каждый сон -
В Кисловодске с тобой вдвоем,
Дивный воздух пьянил,
Нежный взгляд твой манил.
Эту песню мы вновь споём.

 Припев:
Ах, Кисловодск, любовь моя!
Сказочный мир здесь вижу я
 Ах, ты Долина роз моя,
Я у тебя в плену всегда.

 У пруда в расставания час
 Поклялись мы любить Кавказ.
А монетка давно
 Опустилась на дно,
Приглашая нас ещё раз.
 И опять уж который раз
Я встречаю тебя, Кавказ.
 И опять я влюблён
И опять вижу сон,
Как идём мы по парку вдвоем.

 Припев:
Ах, Кисловодск, любовь моя!
Сказочный мир здесь вижу я
Ах, ты Долина Роз моя,
Я у тебя в плену всегда.

Моя родина Беларусь

Какое же духовное слово Беларусь а ведь не все задумываются безкрайнюю красоту Беларусии .

Леса Беларусии богаты разными целебными травами . А так же реки , озера . Дикие животные лисы . Медведи . Кабаны . Лишь вечером можно услышать робкую песнь кукушки . Куку произносит она как будто провозглашает Моя родина Беларусь .

Ну а прикрасные горы . Они так и манят своей красатой

Беларусь моя родина . ........