Другие предметы, опубликовано 09.01.2019 16:01
Як ви вибираєте друзів. Які риси характеру ви вважаєте належними? Які подібності та відмінності між вами та вашим другом ви знайдете?
Ответ оставил: Гость
Любовь-это битва. Заранее проигранная. Светские люди вообще одиночки, затерявшиеся в море смутно знакомых лиц. Бывать они стараются только там где шумно и можно не разговаривать. Праздники на то и даны человеку, чтобы скрывать, что у него на уме. Как же я допустил, чтобы показуха до такой степени подмяло мою жизнь. Часто говорят надо спасать лицо, а я говорю лицо надо убивать. Только так и спасетесь сами. У комара век - один день. У розы три.У кошки век - 13 лет, а у любви три года и ничего тут не попишешь. Сначала год страсти, потом год нежности и наконец год скуки. В первый год говорят, если ты уйдешь, я покончу с собой. На второй год говорят, если ты уйдешь, мне будет больно, но я выживу. На третий год говорят, если ты уйдешь, я обмою это шампанским. Три года- статистика, биохимия, мой личный опыт. Срок любви один и тот же. Не нравятся мне такие совпадения, почему три года, а не два или скажем четыре.. или.. или 600. Три этапа: страсть, нежность, скука. Цикл из трех ступеней. Каждый длинною в год. Триада незыблемая как святая троица. В первый год покупают мебель, на второй год мебель переставляют, а на третий год мебель делят. Любовь - это упоительная катастрофа, знаешь, что несешься прямо на стену и все же жмешь на газ, летишь на встречу своей гибели с улыбкой на губах, с любопытством ждешь минуты, когда рванет. Любовь - это единственное запрограммированное разочарование, единственное предсказуемое несчастье, которое хочется еще. Любовь это непонятная штука, когда видишь ее у других, ничего не понимаешь и еще меньше, когда это случается с тобой. Чтобы любовь жила вечно достаточно забыть о времени. Я понял одну вещь. Чтобы любовь не прошла в каждом должно быть что-то неуловимое, не допустить пресности. Нет, это не значит подстегивать себя искусственно созданными дурацкими встрясками. Просто надо уметь удивляться чуду каждого дня, быть щедрыми и не мудрить. Ты точно влюблен, когда начинаешь выдавливать зубную пасту на другую, не свою щетку. Я узнал главное, чтобы стать счастливым надо пережить состояние ужасной несчастливости, если не пройти школу горя, то счастье не может быть прочным. Три года живет та, что не штурмовала вершины и не бывала на дне, а свалилась с неба, готовенькая. Любовь живет долго, только если каждый из любящих знает ей цену. Мы оказались не готовы к счастью,потому что были не приучены к несчастью. Нас ведь растили к поклонению одному богу - благополучию. И надо завершиться самому, чтобы прожить незавершенную историю.
Фредерик Бегбедер
Фредерик Бегбедер
Ответ оставил: Гость
Держи
Творчість українського народу надзвичайно багата і різноманітна, яке відбивається у великій кількості жанрів національного фольклору і багатстві нашої мови. Вивчення народних творів дає можливість добре зрозуміти життя наших предків і досягти своїм поглядом стародавні історичні події, до яких був причетний український народ. Народна творчість є справжньою скарбницею, в якій кожен зможе знайти що для нього цікаво і важливо, що його хвилює або обурює.
Фольклор, як і художню літературу умовно поділяють на три види – драму, епос і лірику. Навіть найвідоміші дослідники не можуть визначити, який з цих видів виник раніше і, взагалі, в яких умовах вони з’явилися. Для нас, справжніх українців і сучасних людей важлива будь-які твори національного українського фольклору. В кожному з них ми маємо змогу знайти наснагу, натхнення і джерело народної мудрості. Адже усі ми своє життя починали однаково – слухали мамині колискові і казки, пізніше насолоджувалися народними творами у школі, а згодом пізнавали життя народу зі стародавніх літературних та пісенних творів. Особисто я добре пам’ятаю казки, які у дитинстві мені розповідала не тільки мама, а бабуся і дідусь.
Для багатьох слово «казка» є синонімом слова «вигадка» або навіть «нісенітниця». Воно й не дивно, тому що цей літературний жанр передбачає, що автор (оповідач) і читач (слухач) сприймають переказні події, як неймовірні, чарівні, нереальні. Особисто я не вважаю, що казка – це суто дитячий фольклор, адже кожна казка нашого дитинства дорослішає разом з нами, змінюється тільки її сприйняття…
Творчість українського народу надзвичайно багата і різноманітна, яке відбивається у великій кількості жанрів національного фольклору і багатстві нашої мови. Вивчення народних творів дає можливість добре зрозуміти життя наших предків і досягти своїм поглядом стародавні історичні події, до яких був причетний український народ. Народна творчість є справжньою скарбницею, в якій кожен зможе знайти що для нього цікаво і важливо, що його хвилює або обурює.
Фольклор, як і художню літературу умовно поділяють на три види – драму, епос і лірику. Навіть найвідоміші дослідники не можуть визначити, який з цих видів виник раніше і, взагалі, в яких умовах вони з’явилися. Для нас, справжніх українців і сучасних людей важлива будь-які твори національного українського фольклору. В кожному з них ми маємо змогу знайти наснагу, натхнення і джерело народної мудрості. Адже усі ми своє життя починали однаково – слухали мамині колискові і казки, пізніше насолоджувалися народними творами у школі, а згодом пізнавали життя народу зі стародавніх літературних та пісенних творів. Особисто я добре пам’ятаю казки, які у дитинстві мені розповідала не тільки мама, а бабуся і дідусь.
Для багатьох слово «казка» є синонімом слова «вигадка» або навіть «нісенітниця». Воно й не дивно, тому що цей літературний жанр передбачає, що автор (оповідач) і читач (слухач) сприймають переказні події, як неймовірні, чарівні, нереальні. Особисто я не вважаю, що казка – це суто дитячий фольклор, адже кожна казка нашого дитинства дорослішає разом з нами, змінюється тільки її сприйняття…
Другие предметы, опубликовано 09.01.2019 16:01
Другие предметы, опубликовано 09.01.2019 16:01
Другие предметы, опубликовано 09.01.2019 16:01
Другие предметы, опубликовано 09.01.2019 16:01