Що спильного у архитектури и скульптури?

архітектура

архітектура, чи зодчество (від грец. агспііеігіоп – будівельник}, – мистецтво створення споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людини.

водночас зведення будівель має відпо­відати духовним потребам людства, впли­вати на його естетичний смак.

слід зазначити, що архітектура формує ансамблі будинків, прос­пекти, вулиці, майдани міст, садово-паркові комплекси. в мистецтві

архітектури виділяють три основні роди:

1. архітектура об'ємних споруд, до складу якої входять жит­лові, громадські та промислові будівлі.

2. ландшафтна архітектура пов'язана із створенням садово-паркового комплексу.

3. містобудівництво, що займається плануванням нових міст, а також реставрацією та оновленням старих районів.

170

кожен з архітектурних родів має своє функціональне призначення. проте, крім суто утилітарних потреб, архітектура водночас виконує функцію емоційного впливу, досягти якого можна завдяки використанню специ­фічних конструкцій, елементів, прийомів. це і врахування об'ємно-просторової структури споруди, ритмічне і пропорційне співвідношення, масштаб, розробка кольору та фактури будівельних матеріалів тощо.

необхідно зауважити, що мистецтво архітектури знаходиться у безпосередньому зв'язку з розвитком науки. адже зведення архітектур­них споруд розпочинається з суто технічного етапу проектування – виконання необхідних розрахунків і креслень.

використання усіх засобів, якими володіє цей вид мистецтва, зумовлює створення архітектурного образу. при цьому обов'язково враховують форми, розміри, колір та оздоблення будівлі, що зумовлю­ється специфікою і призначенням архітектурної споруди. так, деякі будинки справляють величне і грандіозне враження, інші – витончене і елегантне. окремі мають чітку симетричну конструкцію або поєднують у собі складні різноманітні елементи.

в архітектурному образі виявляються як індивідуальні особливості стилю митця, його світосприйняття та світовідчуття, так і специфіка розвитку конкретного історичного періоду.

Точнее пожалуста
))))

Все без исключения короли стремились внушить своим подданным мысль о необходимости абсолютной власти. Еще со времен Средневековья власть короля провозглашалась божественной по происхождению. Но в Англии правителям приходилось считаться с существованием парламента. Ведь согласно обычаям английские короли не имели права собирать налоги без его разрешения. Было бы легче сотрудничать с парламентом, чем с ним бороться. Так и поступили Тюдоры, они проявили себя дипломатами в отношениях с парламентом. За годы правления Генриха 8 парламент собирался 21 раз. Его дочь, королева Елизавета парламент не любила . За 45 лет правления созывала его всего 13 раз. Парламент был разделен на 2 палаты: одну, где заседала высшая аристократия и высшее духовенство и другую, где заседали рыцари и горожане. Ни один закон не мог быть принят без согласия обеих палат. Когда после Елизаветы власть в стране унаследовал ее племянник, король Шотландии Яков 6, обе страны находились под его личным управлением, но каждая сохранила свой парламент. Надеюсь помог) ставим нравится, если пригодилось .

Кастовая система Индии продолжает привлекать к себе интерес. Касты в Индии - действительно любопытный социальный феномен, однако турист, который едет в Индию, вряд ли с ним столкнется, известно много путешественников-индоманов, которые живут там месяцами, но кастами не интересуются потому как не нужно для жизни.