Проаналізуйте наведені висловлювання. Які, на Вашу думку, почуття посилю¬вала в людях гонка озброєнь і пропаганда війни? Як Ви вважаєте, кому було вигідне поширення таких настроїв?

«...Гонка озброєнь створює відчуття того, що війна неминуча: і хоч уряди заявляли, ніби підготовка до оборонної війни підтверджує їхнє прагнення миру й волю за-побігти агресії, насправді засоби залякування настільки ж провокують, наскільки стримують. У той час, коли деякі уряди були майже готові розпочати війну, жоден уряд не був здатний відвернути її, його дії наближали початок війни».
Джеймс Джолл, англійський історик (Истоки Первой мировой войны. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. — С. 5-6)

«Справедлива й необхідна війна не більш жорстока, ніж хірургічна операція. Кра-ще завдати хворому трохи болю й трохи замастити свої руки кров’ю, ніж дозво-лити хворобі розростися в ньому настільки, що він стане собі й усьому світу осо-ружним і помре в повільній агонії».
Сідней Лоу, англійський публіцист (Langer W. L. The Diplomacy of Imperialism. — New York, 1951. — P. 90)

«Ми повинні прийняти її [війну] у всій її дикій поезії. Коли людина кидає себе в неї, це не інстинкти оновлюють її, але чесноти, яких вона знову набуває... Це війна все оновлює».
Абель Боннар, французький письменник История Украины, баллов не жалею!!!!!!!!!!!!!!!!

Хомула))) Надо историю учить)))

2 которое это ответ будт

История Казахстана эпохи раннего железа – история кочевых племен, освоивших степи между Волгой и Алтаем. След, оставленный кочевыми народами зачастую бывает зыбким, непрочным, поскольку кочевникам сложно хранить и постоянно перевозить книги. Но, тем не менее, мы имеем широкий круг письменных источников по истории племен эпохи раннего железа, так как они принимали активное участие в событиях мировой истории своего времени. О них писали историки, политики, географы - представители оседлых цивилизаций.

Эти источники можно условно разделить на три группы:

- Персидские: а) «Авеста» (начало I тыс. до н.э. или в пределах VII-начала VI в. До н.э.), священная книга зороастрийцев – в ней кочевые племена, населявшие степи Казахстана именовались “туры с быстрыми конями”;

- Античные источники (римские и греческие): «История» Геродота, завершенная между 430-424 годами до н.э.; работы Ктесия Книдского (V-IV века до нашей эры), в особенности сочинение, посвященное истории Персии и ее соседей; Полиена, греческого историка из Македонии;

- Китайские источники, относящиеся к истории гуннов и кангюев – летописи Хань, труды Сыма цяня и др.

После кропотливой работы историков, археологов были соотнесены названия сакских племен персидских и античных источников. Так, саки-тиграхауда соответствуют массагетам. По свидетельству этих источников саки говорили на восточноиранских диалектах индоевропейских языков. В языке саков были уже и тюркские включения за счет миграций племен из Внутренней Монголии.