Категория
История, опубликовано 06.06.2020 20:24

Що нового з`явилось у соціальній структурі порівняно з періодом русі-україни ?

Ответы

Ответ
Ответ оставил: Гость

Объяснение:

Вивчення історії соціальної системи України сприяє більш грунтовному оволодінню загальноісторичним здобутком нашого народу, дає можливість студентам грунтовніше аналізувати різноманітні процеси минулого, розуміти закономірний поступ предків в майбутнє. Вивчаючи проблеми ІІІ модулю, ми повинн розвиток соціальної системи на різних етапах вітчизняної історії. Це, зокрема, дасть нам можливість зрозуміти також вагомість внеску нашого народу в євроатлантичну цивілізацію.

Відомо, що поділ праці, поява приватної власності, подальше зростання національно-етнічних, поселенських відмінностей призвели до процесів соціальної диференціації суспільства. Під її впливом інститут влади реорганізується в систему політичного планування, провідною силою якої є держава. Ці процеси і обумовили появу в ІХст. на етнічних українських землях такої держави, як Київська Русь.

 

Аналіз її соціальної структури, яка була досить різноманітною, показує певну відмінність від структури суспільства західноєвропейських держав. Своєрідність соціального організму Давньоруської держави полягала в тому, що в ній формувалися основні класи феодального суспільства – феодали та залежні селяни – поруч із існуванням багатьох перехідних категорій населення.

Історики логічно відносять Київську Русь до ранньофеодальних держав. В ній до класу феодалів належав великий князь київський, удільні князі, духовенство, бояри. До залежних від феодалів людей відносились “люди”, смерди, закупи, рядовичи, челядь, наймити, холопи, ізгої.

Великий князь київський був главою держави, розпоряджався общинними землями, формував військо – дружину, був воєначальником, адміністратором, суддею, мав вплив на церковні справи. Влада князя була спадковою й необмеженою. Удільні князі мали свої дружини, але були підручними, бо київський князь мобілізував залоги, полки від підвладних племен. Князь збирав зі своєю дружиною данину, прибутки йому надходили і від суду.

Чисельну категорію класу феодалів становили бояри – знатні, багаті люди, що належали до верхівки суспільства. Цей стан склався із місцевої родоплемінної знаті, дружинників князя, що осідали на землях, дарованих князем за вірну службу. Вже в ІХст. має місце соціальна диференціація серед бояр – вони поділяються на “великих”, “менших” і “земських”. “Великі” бояри ставали воєводами, канцлерами, тисяцькими; “менші” або “дрібні” бояри з’являлися як землевласники внаслідок того, що великий боярин наділяв їх селом. Вони знаходилися на нижчому шаблі князівської адміністрації – десяцькі, дворецькі та ін. Найбільш привілейованою, впливовою верствою були земські бояри. Це члени боярської ради (думи) – радники князя, “княжі мужі” – верхівка князівської військової дружини. Слід зазначити, що бояри на Русі не були закритою соціальною верствою, як шляхта на Заході. Боярином могла стати особа не боярського походження, яка здобула значні заслуги перед князем (а по суті перед державою).

Ответ
Ответ оставил: Гость
Все еще действовала командно-алминистративная система. отчуждение работника от результатов своего труда; господство идеологии над экономикой
Ответ
Ответ оставил: Гость
Раздел скота между родичами привел к появлению СЕМЕЙСТВ
Ответ
Ответ оставил: Гость
1.   Причины восстания:
1. Ослабление ханской власти в Младшем жузе
2.    Расширение оппозиционных настроений среди Чингизидской верхушки казахских феодалов в отношении военно-колониальных устремлений царизма
3.   Осуществление ряда административно-колониальных нововведений по закреплению присоединенных к России казахских земель:
- Упразднение Оренбургской губернии ;
 - Некоторые смежные районы Младшего, Среднего жузов были подчинены Сибирскому и Уфимскому наместничествам:
 - Осуществление    политики    царизма    в Младшем жузе возлагалось на Оренбургскую администрацию, такие же функции были у Пограничной комиссии.
4.    Насильственный захват плодородных земель у кочевого населения
5.    Усиление нападений Уральских казачьих войск и русских помещиков на казахские аулы.
6.    Военные столкновения между казахами и казачьими войсками.

2.   Предпосылки и повод восстания
•    Джут в казахской степи зимой 1782-1783 гг. привело к тяжелым последствиям - к массовому гибели скота. И без того тяжелое положение еще более усугубилось весной 1783 года, когда Уральскими казаками с казахских аулов было угнано около 4 тыс. лошадей.
•    В 27 декабря 1782 г. был принят новый царский Указ, который заменил Указ царя от 7 ноября 1775 г. По новому Указу:
- Казахам разрешили перехода через рек Урала и Иртыша в зимнее время, только со специальным разрешением царской администрации;
- Казахам запрещалось брать в аренду земли, принадлежащее казачьим войскам;
- За определенную плату и залог, казахам разрешалось брать некоторые участки в аренду.
•     В 1778 г. во время одного из вооруженных столкновений с казачьими отрядами, погибли дети Сырыма Датулы.
•    Осенью 1783 г. Сырым начинает открытую борьбу с царизмом. Во время одного из столкновений с казачьими отрядами Сырым батыр попал в плен к казакам, оттуда был освобожден весной 1784 г. благодаря заступничеству своего зятя - хана Нуралы (мужа старшей сестры Сырыма).
•     Весной и летом 1784 г. Сырым Датулы, объезжая казахские аулы, занимался организацией крупных вооруженных отрядов.


Другие вопросы по истории

Вопрос
История, опубликовано 09.01.2019 16:01
✅ Ответов: 2 на вопрос по истории: Що нового з`явилось у соціальній структурі порівняно з періодом русі-україни ?... ты найдешь на сайте. Также ты можешь добавить свой вариант ответа, если считаешь, что он не верен или твой ответ более полный. Пожалуйста, добавляй только правильные ответы.
Вконтакте Youtube