История, опубликовано 09.01.2019 16:01
Які оцінки діяльності Центральної Ради ви знаєте? Яку поділяєте?
Ответ оставил: Гость
Петро Сагайдачний був родом із Галичини, народився в родині священика. Змалку навчався військової справи, був високоосвіченою, інтелігентною, глибоко релігійною людиною. Особливо добре вмів стріляти з лука. На Запорозькій Січі мав величезний авторитет. Його організаторські здібності добре проявилися в першу чергу у вишколі запорожців та створенні регулярних частин війська. Залізна дисципліна, яку всіляко підтримував Петро Сагайдачний, зробили свою справу досить швидко. Військо стало якісно найкращим в Європі. Надзвичайну сміливість козаки тепер стали поєднувати із тактичними та стратегічними факторами військового мистецтва. Османська імперія страждала від походів Сагайдачного, особливо нападів з моря. В 1606 році відбулося взяття Варни з моря, і Запорозьке Військо проголосило Петра Сагайдачного гетьманом України. У 1616 році відбувся історичний похід на Кафу, турецьку твердиню в Криму з найбільшим в імперії ринком рабів. Річ Посполита рахувалася з козаками вперше за довгу історію існування Січі. Сагайдачний прихильно ставився до ідеї посилення України, однак поки-що у складі Польщі. Адже початок ХVІ століття позначився продовженням агресивної зовнішньої політики поляками та турками. Невдовзі після поразки поляків в битві під Москвою у 1612 році з претензіями на царювання король Владислав оголосив новий похід на схід. Сагайдачний відгукнувся, оскільки, ймовірніше всього, він розумів, що протистояння з турками на півдні буде набагато простішим у випадку об’єднання Москви і Варшави, а в той час це можливо було зробити лише військовими методами. Крім того, довгий період «смути» в Московському царстві підштовхував до цього і самих поляків. У 1618 році Петро Сагайдачнийпідійшов до Москви, здобувши попередньо ряд міст, і розпочав разом з поляками фінальний штурм, однак невдовзі відмовився руйнувати столицю православного народу. Отримавши політичні дивіденди, він сподівався на виконання Польщею обіцянок про вольності. Однак та не дотримала слова, і Сагайдачний відмовився допомагати Варшаві. В битві під Цецорою на території Молдавії проти турків у 1620 році шляхта була розгромлена, а в наступному 1621 році 200 тисяч турецько-татарського війська підійшли до Хотина. Без запорожців Річ Посполита виглядала приреченою. Король благав допомоги, і український гетьман відвернув загрозу, таким чином врятувавши всю Європу від поневолення. Турецька сила могла надовго захопити Річ Посполиту, а потім і сусідні країни. А в першу чергу могла постраждати Україна. Важке протистояння давалося взнаки і полякам, і козакам. Петро Сагайдачний проявив себе в цій війні як неперевершений військовий стратег і тактик. На жаль, в одній із битв його було поранено отруєною стрілою. Помер гетьман наступного року навесні.
Ответ оставил: Гость
К февралю-марту 1611 г. сформировалось первое ополчение. Его вождем стал рязанский воевода Прокопий Ляпунов. Вскоре ополченцы осадили Москву, и 19 марта произошел решающий бой, в котором приняли участие восставшие москвичи. Освободить город не удалось. Оставшись у городских стен, ополчение создало высший орган власти - Совет всея земли. 30 июня 1611 г. принимается “Приговор всей земли”, предусматривавший будущее устройство России, но ущемлявший права казачества и имевший к тому же крепостнический характер. После убийства казаками Ляпунова, первое ополчение распалось. К этому времени шведы захватили Новгород, а поляки после многомесячной осады овладели Смоленском.
Первое народное ополчение
Второе ополчение стало создаваться в одном из крупнейших городов страны - Нижнем Новгороде. Возглавили его нижегородский староста Кузьма Минин и князь Дмитрий Пожарский. С помощью населения многих городов были собраны материальные средства. Весной 1612 г. ополчение двинулось к Ярославлю, где создаются правительство и приказы. В августе ополченцы вошли в Москву. После ликвидации попыток польского отряда Ходкевича проникнуть в Кремль для помощи находившемуся там польскому гарнизону, он сдался. 26 октября 1612 г. Москва была освобождена.
Второе народное ополчение
Первое народное ополчение
Второе ополчение стало создаваться в одном из крупнейших городов страны - Нижнем Новгороде. Возглавили его нижегородский староста Кузьма Минин и князь Дмитрий Пожарский. С помощью населения многих городов были собраны материальные средства. Весной 1612 г. ополчение двинулось к Ярославлю, где создаются правительство и приказы. В августе ополченцы вошли в Москву. После ликвидации попыток польского отряда Ходкевича проникнуть в Кремль для помощи находившемуся там польскому гарнизону, он сдался. 26 октября 1612 г. Москва была освобождена.
Второе народное ополчение
История, опубликовано 09.01.2019 16:01
История, опубликовано 09.01.2019 16:01
История, опубликовано 09.01.2019 16:01
История, опубликовано 09.01.2019 16:01