Знайдіть у додаткових джерелах вірші маркіяна шашкевича й напишіть свої враження від цих поезій. буду !
маркіян шашкевич — письменник з галичини, де зародження і розвиток літератури рідною мовою мало ще більше значення, ніж у зрусифікованій східній україні. багато чинників перешкоджали національному пробудженню, стримували його. але декілька львівських семінаристів намагалися через літературу вплинути на розвиток національної свідомості співвітчизників. вони об’єдналися у гурток, який назвали «руська трійця», куди спочатку входили тільки троє — маркіян шашкевич, яків головацький та іван вагилевич. душею гуртка був маркіян шашкевич, який за своє коротке життя встиг написати не так і багато, але все, що він створив, свідчить про велику обдарованість митця і про його любов до народу.
маркіян шашкевич — романтик. його творам притаманна меланхолійність, але щирий, ніжний тон пісень віршів робить дещо м’якшим найпохмуріший зміст творів. його пісні, які так схожі на народні, сповнені сумом, тугою, безнадією:
бо я тужу, бо я плачу, сльозами вмиваюсь, веселої годиноньки вже не споді
та разом з тим шашкевич пише твори-заклики, в яких звертається до співвітчизників із наболілими питаннями про любов до рідної землі, до мови:
руська мати нас родила, руська мати нас повила, руська мати нас любила, — чому ж мова їй не мила?
поет мріє про об’єднання усіх, «хто сил має», для того, щоб прогнати «з русі мраки тьмаві» і рухатися «разом к світлу».
маркіян шашкевич цікавився історією україни. серед славних борців за волю поет знаходив своїх героїв. вірш «о наливайку» прославляє легендарного керівника козацько-селянського повстання 1594—1596 років проти польської шляхти северина наливайка. у своїй пісні-думі шашкевич захоплюється романтикою козацької звитяги. його твір близький до народних історичних пісень і до «слова про ігорів похід» образами-символами. тут їх триста човнів-чайок; і пороги, через які з ревом перекочує свої води могутній дніпро; і степ, густо вкритий димом з гармат; і «бистрії коні», іржання яких чується від світанку до смерку.
поет, використовуючи образ северина наливайка, який з козацьким полком розбив польську армію, уславлює тих, хто не рахує ворогів, а йде на бій за україну, за рідну землю — і перемагає.
маркіян шашкевич започаткував новий літературний жанр в українській літературі — веснянки, які потім розквітли у творчості багатьох письменників.
«веснівка» шашкевича — це діалог маленької квітки з ранньою весною, в якому поет в алегоричній формі розкриває долю людини:
цвітка дрібна молила неньку, весну раненьку:
«нене рідная!
вволи ми волю, дай мені долю, щоб я зацвіла, весь луг »
але мудра весна-мати знає, що красі загрожують вихор, мороз, буря. від їхнього тиску змарніє квітка, схилить головоньку, зронить листоньки. у невеликому вірші поет ніби розповів про власну долю, про своє життя, яке було дуже важким і недовгим.
шашкевич був майстром пейзажів. особливо його приваблювала улюблена для романтиків ніч, коли «світ уже смерком почорнів, сумненько пугач задів», «блуд свище, туман грає», «темно, тихо і страшненько, часом лиш ворон закря- че, закряче сумненько». нічна пітьма жахає виттям вовків, гамором галок, що кружляють над спустілим тином, зойками дібров і стогоном лісів.
Вели́кая ха́ртия во́льностей (лат. Magna Carta, также Magna Charta Libertatum) — политико-правовой документ, составленный в июне 1215 года на основе требований английской знати к королю Иоанну Безземельному и защищавший ряд юридических прав и привилегий свободного населения средневековой Англии.