3. о ком идет речь в повести?
«развел он сад, на который тратил все остальные доходы. конюхи его были одеты жокеями…»
а) г. и. муромский;
б) алексей берестов;
в) трофим;
г) и. п. берестов.
(барышня-крестьянка)

Стихотворный размер Ямб т.к падает ударение на 2й и другие четные слоги (незачто)

Лисице нравится везде — в поле, в лесу, на лугу, на берегу водоёма. Перепутать её с другим зверем невозможно. Ну, скажите, у кого ещё есть такая шикарная рыжая шубка и длинный пушистый хвост с белым пятнышком на конце?


Лиса – большая модница. Шуб у неё две — зимняя и летняя. Причём зимняя — гораздо теплее: мех у неё гуще и длиннее, чем у летней.

К чести лисы нужно отнести то, что она отличается большой сообразительностью, хитрит.
Слух у этого зверя – великолепный. Зимой лиса внимательно прислушивается к различным звуком и безошибочно определяет, где под снегом возится мышь. Лисица тут же разгребает снег и настигает добычу. Говорят, что лисица «мышкует».

Лиса – типичный хищник. В летнюю пору рацион лисицы составляют лягушки, мелкие птички, зверьки. А уж повадится бегать на ферму – берегись! Будет таскать курочек да петушков.

Лиса, готовясь вывести детёнышей, на время становится настоящим строителем. Она роет (строит) длинные, мудрёные норы с несколькими выходами. Мало ли что! Но иногда лиса ленится. Ничего не строя, пользуется готовой норой, той, что выкопал барсук или другой какой зверь.

Слышали ли вы голос лисицы? Он у неё звонкий, она «тявкает». А уж если дело дойдёт до драки, то лисы так пронзительно визжат, что мало не покажется. Папа-лис и мама-лисичка – заботливые родители. Самец заботится о самке с детёнышами.

«Лиса семерых волков проведет».

«Отыгрывается — как лиса хвостом».

«Заговелась лиса – загоняй гусей».

«Рассказ о лисе»
Автор: Геннадий Снегирёв

«…Лисята возятся у норы, ждут мать-лисицу. Придёт она, принесёт им мышь. Ящерица попадётся, ящерицу притащит. Лисята мышь треплют, с ящерицей играют, приучаются охотиться. Лисы ведь, что попадается в лесу, всё ловят, всё едят…».

«…Все лису называют хитрой. Как не быть хитрой, когда на белом снегу издалека видна её огненно-рыжая шкура. Охотники только и смотрят, где мелькнёт лиса.

Летом легче. Поселится лисица в барсучьей норе, в отнорке, и живёт рядом с барсуком, выживает его.

Барсук брезгливый, не может жить с лисой в одной норе. Терпит-терпит он лису, фыркает, ворчит, а потом уходит из своей норы и оставляет её лисе. А лиса только этого и ждала!»

Редьярд Кіплінг біографія скорочено англійського письменника викладена в цій статті.
                    Редьярд Кіплінг коротка біографія
 Народився Кіплінг 30 грудня 1865 в індійському місті Бомбей, батько його був професором у школі мистецтв. У 6 років він переїхав до Англії, де жив і навчався в приватному пансіоні. В 1878 році Кіплінг вступив до військової школи. Оскільки він не проявив особливої тяги до навчання й не зміг заслужити собі стипендію, у 1882 року йому довелося повернутися в Індію, і почав працювати в місцевій газеті. Саме в ті часи проявилася його велика пристрасть до літератури, тоді ж Кіплінг написав і опублікував перші оповідання. Кіплінг стає репортером і журналістом в Індії. Потім подорожує по Азії, США в якості кореспондента. У 1889 році подорожує Англією, потім оселяється в Лондоні, де твори Кіплінга знаходять велику популярність. У 1890 році виходить перший роман «Світло згасло»). В Лондоні, Кіплінг одружується. Але незабаром через матеріальні проблеми переїжджає до родичів дружини у США. Саме там Д. Р. Кіплінг написав свої найвідоміші твори для дітей: «Книга джунглів» (перша і друга книги). У 1899 році письменник повертається до Англії, в тому ж році подорожує Південною Африкою. Через два роки Кіплінг публікує одне з найбільш вдалих своїх творів — роман «Кім». Серед інших відомих творів письменника: «Пак з Горбів», «Нагороди і феї». Під час Першої світової війни творчість Кіплінга стає менш плідною, багато часу він проводить, працюючи в Червоному Хресті . Перше десятиліття 20-го століття принесло Кіплінґові велику популярність. В 1907 році він отримав Нобелівську премію з літератури. В 1910 році Кіплінг написав знаменитий вірш «Якщо…» (англ. If…). Під час Першої світової війни загинув його єдиний син Джон. Реакцією на цю трагедію стала участь Кіплінґа в роботі комісії догляду за могилами невідомого солдата. Кіплінг продовжував свою літературну діяльність до початку 30-х років, хоча успіх супроводив йому все менше і менше. З 1915 року письменник страждав від гастриту, який згодом виявився виразкою. Помер Редьярд Кіплінг від прориву виразки 18 січня 1936 у Лондоні. Похований у Куточку поетів у Вестмінстерському абатстві.

Людмила 7 лет вроде бы