Литература, опубликовано 09.01.2019 16:01
Характеристика характеристика солдат в рассказе л. н. толсого севастополь в декабре месяце
Ответ оставил: Гость
Главный герой повести - старый казак Тарас Бульба. Он «был один из числа коренных, старых полковников. Тарас «настолько любил простую жизнь казаков», что большую часть жизни проводил в Запорожской Сечи. К оседлой домашней жизни, как и ко всем другим занятиям, не имевшим отношения к военной службе, старый казак относился пренебрежительно, поскольку все его надежды, устремления, вся жизнь связаны были с борьбой за независимость родины. Поэтому самый страшный грех, который может совершить человек, по мнению Тараса Бульбы, — это предательство товарищей и предательство обычаев предков. К своим товарищам по оружию Тарас относится трогательно, бережно, ради их спасения ему не жаль даже собственной жизни. Перед решающим, самым страшным боем, выбранный атаман Тарас Бульба находит нужное слово, чтобы подбодрить и объединить людей. Горячий отклик в душах запорожцев находят слова атамана, что «нет уз святее товарищества!» Поступки Андрия идут вразрез с жизненными установками Тараса Бульбы. Не может стерпеть Тарас измены и предательства. Он убивает свою любовь — своего младшего сына Андрия, пресекая тем самым его возможные дальнейшие злодеяния и выполняя свой долг перед собой и перед боевыми товарищами. Беда не ходит одна. Вслед за убийством Андрия старший сын Тараса Остап попадает в плен. Ему грозит смертная казнь. Подвергая свою жизнь опасности, пробирается Тарас Бульба в город в надежде в последний раз увидеть своего сына и поддержать его, если потребуется. Так Тарас Бульба потерял двух своих сыновей. Эта трагедия превратила его из жизнерадостного и общительного человека в замкнутого и мрачного. Он стал еще беспощаднее к врагам, исчезла последняя жалость и сострадание. Пережитая трагедия не поколебала веры Тараса в справедливость и необходимость борьбы против захватчиков. В конце повести полякам удалось-таки захватить могучего запорожца, однако «не старость была виною: сила одолела силу». В последний миг опять не о себе думает Тарас. Со своей высоты подсказывает он боевым товарищам, что нужно делать, и этим спасает их от верной гибели.
Ответ оставил: Гость
Вальтер Скотт — відомий шотландський письменник. У його творах яскраво переплітаються історія і вигадка, наука і фантазія. Вальтер прагнув правдиво відобразити побут, звичаї, мораль минулих століть, змалювати видатні особистості і реальні події. Але головним для автора було зображення на історичному фоні долі звичайної людини, об’єднуючи історичну правду з художньою вигадкою.
Ім’ям героя Айвенго називає В. Скотт один з найкращих своїх романів. Айвенго, син саксонського пана Седрика, супроводжує Річарда І в Хрестовому поході. Айвенго — юнак благородний, рішучий, сміливий. Відданість королю-норману, чесність і сміливість у боротьбі із зрадниками роблять йому честь. Герой здійснив багато подвигів заради любові і справедливості
Айвенго — справжній лицар. Із-за любові і відданості до прекрасної дами він позбавлений спадку і вимушений мандрувати, завойовуючи собі багатство і славу мечем і списом. Він перемагає на турнірі, хоча це йому трохи не коштувало життя, обирає королевою дня Ровену, наживши тим собі багато ворогів. Він відданий королеві, підтримує його, хоче бачити свою країну без міжусобиць і воєн.
Айвенго досить поетичний, романтичний. Він же і розсудливий, розуміє, що Англії потрібний король — не хоробрий мандруючий лицар, а сильна людина, яка змогла б здолати міжусобиці, об’єднати країну і відновити соціальну справедливість.
Ім’ям героя Айвенго називає В. Скотт один з найкращих своїх романів. Айвенго, син саксонського пана Седрика, супроводжує Річарда І в Хрестовому поході. Айвенго — юнак благородний, рішучий, сміливий. Відданість королю-норману, чесність і сміливість у боротьбі із зрадниками роблять йому честь. Герой здійснив багато подвигів заради любові і справедливості
Айвенго — справжній лицар. Із-за любові і відданості до прекрасної дами він позбавлений спадку і вимушений мандрувати, завойовуючи собі багатство і славу мечем і списом. Він перемагає на турнірі, хоча це йому трохи не коштувало життя, обирає королевою дня Ровену, наживши тим собі багато ворогів. Він відданий королеві, підтримує його, хоче бачити свою країну без міжусобиць і воєн.
Айвенго досить поетичний, романтичний. Він же і розсудливий, розуміє, що Англії потрібний король — не хоробрий мандруючий лицар, а сильна людина, яка змогла б здолати міжусобиці, об’єднати країну і відновити соціальну справедливість.
Литература, опубликовано 09.01.2019 16:01
Литература, опубликовано 09.01.2019 16:01
Литература, опубликовано 09.01.2019 16:01
Литература, опубликовано 09.01.2019 16:01