Мне очень понравилась сказка Бажова ™Огневушка-поскакушка™. Мне понравилось что действие происходит в лесу, ведь я сам очень люблю лес. Также мне понравился момент в начале сказки, когда все подумали что девочка им померещилась и они стали распрашивать Федюнку, что он видел. Мне очень понравился слог героя. Я очень рекомендую всем её почитать. правильное сочинение

1.И всего только
одну неделю быть им  дома?   - 
говорила  жалостно,   со
  слезами на глазах, худощавая старуха мать.
2. Бедная
старушка, привыкшая уже к таким поступкам своего мужа,   печально
  глядела, сидя на лавке. 
3.Она не смела
ничего  говорить;   но 
услыша  о  таком страшном для нее решении, она не
могла  удержаться  от 
слез;   взглянула  на  детей своих, с которыми угрожала ей такая скорая
разлука, - и  никто  бы  не мог
описать всей безмолвной силы ее горести, которая, казалось, трепетала  в глазах ее и в судорожно сжатых губах.
4. Одна бедная
мать не спала. Она приникла  к  изголовью 
дорогих  сыновей
  своих,  
лежавших  рядом;   она 
расчесывала  гребнем  их 
молодые,    небрежно
  всклоченные кудри и смачивала их слезами; она
глядела на  них  вся,  
глядела
  всеми чувствами, вся превратилась в одно
зрение и не могла наглядеться.
5. Она вскормила
их собственною грудью, она возрастила, взлелеяла их - и только  на
  один миг видит их перед собою. "Сыны
мои, сыны мои милые! что будет с  вами? »
6…. она  была 
жалка,   как  всякая женщина того удалого века. Она миг
только  жила  любовью,  
только  в  первую горячку страсти, в первую горячку
юности, - и уже  суровый  прельститель 
ее покидал ее для сабли, для товарищей, для бражничества.
7. Она видела
мужа в год два-три дня, и потом несколько лет 
о  нем  не 
бывало  слуху.
8. Она  терпела оскорбления, даже побои; она видела
из милости только оказываемые ласки, она была какое-то странное существо в этом
сборище безженных рыцарей, на которых разгульное  Запорожье 
набрасывало  суровый  колорит 
свой.
9. Молодость   без наслаждения мелькнула перед нею, и ее
прекрасные свежие  щеки  и 
перси  без лобзаний отцвели и
покрылись преждевременными  морщинами.

Том 1 , Часть 3 , Глава 19

 Антична література вабила і вабить до себе високими гуманістичними ідеалами, героїзмом, красою слова, вишуканістю форми. Вона - вічне цілюще,  життєдайне джерело, певною мірою норма і приклад - еталон прекрасного, животворна сила, яка, будучи творчо засвоєна на національному грунті, завжди допомагала і допомагатиме нам будувати культуру сучасну і прийдешню.
   Література є відображенням людського життя. Появившись, вона в свою чергу діє в тому чи іншому напрямку на життя народу. Отже, щоб зрозуміти античну літературу, необхідно знати і розуміти життя тих народів, які її створили. Ці народи - древні греки і древні римлян.

Фразеологізми української мови, увійшовши до складу поетичних творів Шевченка в натуральному чи переробленому вигляді, також становлять великий комплекс крилатих висловів його мови. Відзначимо, що в багатьох віршах і поемах Т. Г. Шевченка фразеологізми, стійки словосполучення народної розмовної і пісенної мови виразно становлять основу стилю поетичної розповіді. Наприклад: Не китайкою покрились /Козацькі очі, / Не вимили біле личко / Слізоньки дівочі: / Орел вийняв карі очі /На чужому полі, / Біле тіло вовки з’їли, - /Така його доля [4, с. 80].У нашій роботі ми не будемо торкатися творчої праці великого поета над народною фразеологією. Вона в значній мірі вже висвітлена в ряді досліджень українських мовознавців.Потребує широкого висвітлення та частина крилатих слів і висловів Шевченка, яка охоплює й інші грані його поетичної мови і його індивідуальної поетичної мовотворчості в широкому розумінні, зокрема зі створенням крилатих висловів у різних ідейно-тематичних і естетично-стилістичних сферах. Вивчення цього питання дає можливість створити певну класифікацію крилатих висловів Шевченка.Отже, висловимо деякі думки щодо тематичної і структурно-функціональної схеми крилатих висловів Т. Г. Шевченка:І. Першою групою і цій класифікації є крилаті слова і вислови типу лозунгів на соціально-політичні теми, змістом яких є заклики до боротьби з царизмом, кріпосництвом, осуд гнобителів, жахливі картини життя пригноблених, незламна віра в те, що справедливий лад на землі переможе.Зі структурно-функціонального погляду на ці вислови становлять логічно, композиційно і граматично завершені речення, усталені словосполучення та ін.. Скомпоновані вони з такою динамічністю, звучністю, виразовою поетичною силою і красномовством, що стали крилатими.Ці заклики і висловлювання великого Кобзаря є виразом його незламного революційно-демократичного світогляду. Наведемо деякі приклади:Заклики до боротьби, прославлення свободи, віра в її перемогу: «Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте. І мене в сім’ї великій, В сім’ї вольній, новій, Не забудьте пом’янути Незлим тихим словом»; «Царя до ката не поведуть»; «окують царей неситих»; «борітеся – поборете»; «всюди вас знайде правда-мста»; «буде правда на землі, повинна буть, бо сонце стане»; «Радость воли провозгласил»; «Свободу людям в братстве их Ти миру мир благовестил; И, отходя, благословил Свободу мысли, дух любви».Малюючи важкі картини кріпосницького села («чорніше чорної землі блукають люди», «Латана свитину з каліки знімають» і под.), Шевченко мріяв про час, коли «оживуть степи, озера», «А у селах у веселих І люди веселі».Прославлення борців за волю і правду, заклики до праці, науки «Споборники святої волі»; «світоч правди, волі»; «апостол правди і науки»; «І чужого научайтесь, Й свого не цурайтесь».Крилаті відповіді поета-борця царським сатрапам, що хотіли змуситийого припинити революційно-поетичну діяльність, спрямовану на боротьбу проти царсько-поміщицького гноблення: «Караюсь, мучуся… але не каюсь…»; «А розумне ваше слово брехнею підбите».ІІ. Вислови тієї ж тематики із сатирично-саркастичним відтінком: «Од молдованина до фіна На всіх язиках все мовчить, бо благоденствує»; «Славних прадідів великих Правнуки погані»; «Продаєм або  у карти програєм… таки хрещених… но простих» та ін.ІІІ. Вислови, оформлені як звертання. Діапазон цих крилатих висловів і слів дуже широкий і відіграє в мові Шевченка велику роль. Наприклад: тираноборчі, гнівні звертання типу «Безбожний царю. Творче зла, правди гонителю жестокий», соціальні звернення до людей – «О люди, люди – небораки. Нащо здалися вам царі?». Крім цього, широко вживаються звернення до світу, волі, правди, інтимні звернення до друзів, до природи: «Моя ти воленька святая»; «Сестри, мої голубки молодії»; «Рости, рости, моя пташко, Мій маковий цвіте»; «Катерино, серце моє…» та ін.ІV. Атеїстичні вислови: «А ти, всевидящеє око… І не осліпло. Око! Око! Не дуже бачиш ти глибоко!»; «Була б сестра і був би брат, А то… нема тепер нічого: Ні бога навіть, ні півбога».V. Афористичні вислови , словосполучення на теми:Історико-соціальні, культурні – «І потекли в одне море слов’янськіїріки»; «Слава тобі, любомудре, чеху-слов’янине»; «Поки сонце з неба сяє тебе не забудуть» та ін..Морально-етичні, життєві – «У всякого своя доля і свій шлях широкий…»; «Невесело на світі жить, Коли нема кого любить»; «Думи мої думи мої, Лихо мені з вами…» і под.Пов’язані з плином часу, які у Шевченка часто осмислюються в філософському плані – «Минають дні, минають ночі…»; «А літа стрілою Пролітають, забирають Все добро з собою»; «Все йде, все минає – і краю немає».VI. Зачини віршів і поем різного змісту, що стали крилатими словами й висловами:·         Картини природи: «Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітерзавива…»; «Б’ють пороги; місяць сходить»; «Село! І серце одпочине…»; «Вітер з гаєм розмовляє»;·