Почему чичиков начинает свой объезд с манилова и заканчивает плюшкиным

Трагедию «Сид» (которую сам он определял как «трагикомедию», подчёркивая счастливый финал, невозможный для трагедии) Корнель написал в 1636 году, находясь в Руане. Главным героем пьесы стал герой испанской Реконкисты Родриго Диас, известный как Сид Кампеадор, а в качестве литературного материала для обработки Корнель использовал испанские романсы и драму испанца Гильена де Кастро «Молодость Сида». Из этой пьесы он позаимствовал 72 лучших стиха (Литературная энциклопедия указывает, что подобные заимствования в эпоху классицизма не были исключительным явлением).

Остап - начал с того , что в первый год обучения бежал.4 раза закапывал свой букварь , и каждый раз его за это драли. Отец дал ему обещание продержать в монастыре 20 лет , если не выучится в академии.Остап начал учиться и скоро слал лучшим. Считался одним из лучших товарищей. Честен, справедлив, настойчив.                                                     Андрий- учился охотнее и без напряжения. Сильный характер. Изобретателен и сообразителен. Чаще являлся предводителем опасных предприятий. Умел ловко увернуться от наказания.

Головні герої: Скрудж, його сестра Фен та племінник, привид Марлей, Духи Головний герой «Різдвяна пісня в прозі» — власник торгового союзу «Скрудж і Марлей» Скрудж. Це була дуже скупа і жорстока людина. «Через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, щоки зморщилися, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли, а голос хитрий та прикрий скрипів». Люди боялися і не любили його. Скрудж не поважав свята, вважав це нісенітницею, не вмів радіти. Увечері перед Різдвом він образив племінника, вилаяв свого працівника. А вночі до нього з’явився привид товариша і компаньйона Марлей, про який він давно забув. Привид Марлей розповів, як він тепер кається і страждає від того, що не робив добрих справ за життя. І пообіцяв, що Скрудж вночі зустрінеться з Духом Минулого, Духом Настоящого Різдва.
Подорож Скруджа у своє дитинство, в теперішнє та майбутнє допомогли йому багато чого зрозуміти. Це так вплинуло на нього, що він зробився зовсім іншою людиною — давав щедрі пожертви бідним, допоміг сім’ї клерка Боба, привітно ставився до племінника — сина улюбленої сестри Фен. Дух Минулого Різдва схожий на дитину і має в собі джерело незгасимого, яскравого світла — можливо, це те найкраще, що є в людях у дитинстві і що вони з часом старанно прагнуть приховати. Дух Нинішнього Різдва — життєрадісний, сильний, веселий. З усіх трьох Духів він — найенергійніший і найприємніший. Можливо, тому, що це Різдво — його, і Скрудж може змінитися на краще саме нині. Дух Майбутнього Різдва — найпохмуріша постать, невизначена, мовчазна. Він має такий вигляд, очевидно, через те, що нічого приємного показати Скруджу не зможе. Смерть, зрада, радість людей через його загибель — все це вражає і разом з цим зцілює душу героя.