Литература, опубликовано 25.11.2019 09:05
Почему у ивана тимофеевича испортилось отношение с ермолой?
какие вопросы задавал иван тимофеевич олесе?
, надо
Ответ оставил: Гость
Хорунжий
1. Добрий козак.
Катря – жінка молодого хорунжого
1. — Ах, яка-бо ти! Нестотно мале дитинятко,— годилась через силу Орися
Михайло Завістний
1. Сотник, з золотою китицею на правому плечі; високий, широкоплечий, з сивими довгими вусами, з шрамом на лівім виску, він подібен до могучего дуба, що нажив собі силу під бурхотом бур.
Островерхий
1. …з чорними, ледве закрученими вусиками, з підголеною хвацько чуприною, з ознакою хорунжого на лівім плечі
1. Добрий козак.
Катря – жінка молодого хорунжого
1. — Ах, яка-бо ти! Нестотно мале дитинятко,— годилась через силу Орися
Михайло Завістний
1. Сотник, з золотою китицею на правому плечі; високий, широкоплечий, з сивими довгими вусами, з шрамом на лівім виску, він подібен до могучего дуба, що нажив собі силу під бурхотом бур.
Островерхий
1. …з чорними, ледве закрученими вусиками, з підголеною хвацько чуприною, з ознакою хорунжого на лівім плечі
Ответ оставил: Гость
Осінь
Поиск...
Проза 28 января 2008 23:09:56
Автор: Кочубей Ніна
Етюди про природу. Осінь
Етюди про природу. Осінь
Мені здається, що осінь приходить ще в серпні. Раптом бачиш, що сонце стало не таке рішуче і настирне, тіні не такі чіткі й контрастні, а трава висушена за літо безжалісною спекою, пожовтіла, втратила соковиту пружність і сухо потріскує під ногами. Але найголовніше – в повітрі з’являється особливий ледь-ледь вловимий солодкувато-медовий запах. І буває він тільки в серпні. Його ніби й немає, а повіє легенький вітерець, і вловлюєш шляхетний і стриманий запах деревію, гіркуватий – полину, такий, що повертає в дитинство – нагідок, солодкувато-п’янкий чебрецю, а ще ромашок, заячої морковки, солодки...
Поиск...
Проза 28 января 2008 23:09:56
Автор: Кочубей Ніна
Етюди про природу. Осінь
Етюди про природу. Осінь
Мені здається, що осінь приходить ще в серпні. Раптом бачиш, що сонце стало не таке рішуче і настирне, тіні не такі чіткі й контрастні, а трава висушена за літо безжалісною спекою, пожовтіла, втратила соковиту пружність і сухо потріскує під ногами. Але найголовніше – в повітрі з’являється особливий ледь-ледь вловимий солодкувато-медовий запах. І буває він тільки в серпні. Його ніби й немає, а повіє легенький вітерець, і вловлюєш шляхетний і стриманий запах деревію, гіркуватий – полину, такий, що повертає в дитинство – нагідок, солодкувато-п’янкий чебрецю, а ще ромашок, заячої морковки, солодки...
Литература, опубликовано 09.01.2019 16:01
Литература, опубликовано 09.01.2019 16:01
Литература, опубликовано 09.01.2019 16:01
Литература, опубликовано 09.01.2019 16:01