Потрібно написати твір, що таке обличчя або війна як форма 20 много напишите

козацьке прислів’я говорить: «коли всім народом дмухнути, то ураган буде! » саме з такими словами козаки починали свою боротьбу проти поневолювачів. і через чотири століття знов наш український народ «дмухнув» в сторону зла, фальші, лицемірства.

тарас шевченко знав, що непоборним нашим бажанням було звільнення нас від єгипетської язви неволі, мечем архангела михаїла. самі ми боялися взяти до своїх рук холодне залізо й ним розрахуватися за свої кривди, здобуваючи волю. цей страх – це не було фізичне безсилля, а страшне духовне рабство, якого шевченко ніколи не визнавав, постійно з ним боровся й лікував від нього нашу народну душу.

шевченко знав і бачив, що ми вмираємо рабами не тому, що ми слабкі фізично, а тому, що ми захворіли духовно, бо думали, як раби. а рабів навіть бог не може визволити. «рабів до раю не пускають! » — такі заклики часто лунали на майдані і вже вкорінилися у свідомості українців. такими закликами, патріотичною атмосферою кожен українець змінився, переборов у собі нечисть, став добрішим. кожен усвідомив, що нас всіх об»єднує не тільки спільна обкладинка паспорта, а спільна історія, нація, душа.

наступникам великого кобзаря вже не грозить тотальне затемнення свідомості, бо нам болять рани наших героїв, в пам’яті сяють їхні очі; на сторожі кожного українця долею випадку стоять наші захисники. з кожною кулею, яка зупиняла чиєсь серце, з кожною сльозинкою, кожною гримасою болю та страху ми ставали більш мужніми, сильнішими. щоправда, заплатили зависоку ціну. просимо своєї чистою безмежною українською душею у бога заступництва…