Скакой целью анна шерер собирает у себя гостей

День рождение или какой-нибудь праздник

Ни одного читателя не оставит равнодушным повесть "Тарас Бульба". Главными героями этого знаменитого произведения являются два родных брата - Остап и Андрий. Уже с первых страниц мы понимаем, что это совершенно разные люди. И это несмотря на то, что росли они в одной семье и получили одинаковое образование.
Остап - сильный, волевой человек, очень похож на отца. Его отличает от брата не только отвага и мужество, но и преданность отчизне. Андрий - любимец матери, тянется ко всему прекрасному, нежен, красив лицом. Да, такое случается и поначалу не вызывает у нас никаких подозрений, ведь мы пока не знаем, что эту семью ждут несчастья и предательство.

Страшное слово - предательство! Именно оно послужило причиной трагической развязки - погибает вся семья. Что же случилось?

Младший брат Андрий влюбляется в польскую паночку и забывает обо всем. Забывает о долге перед боевыми товарищами, перед семьей и Родиной. Андрий переходит на сторону врага и помогает ему одержать победу над запорожскими казаками. Не вынеся такого позора отец убивает Андрия, сожалея только об одном - что пропал казак «бесславно, как подлая собака».

Автор произведения дает нам прочувствовать всю трагичность поступка Андрия. Конечно, любовь - прекрасное чувство. Но разве она может быть оправданием подлости? Нет! Изменник получил справедливое наказание! Но несмотря на то, что Андрий был убит, его предательство продолжит вершить свое черное дело. Мучительно, страшно погибнут старший брат Остап и отец - Тарас Бульба.

Но ведь Остап всегда отличался от брата! В конце повести мы видим, что он остался верен общенародному делу до конца, честно сражался и погиб как герой! Любовь к Родине и свободе, ненависть к заклятому врагу позволили ему принять смерть с высоко поднятой головой. Последние минуты жизни Остапа о многом говорят. Он стоически принял все муки и не проронил ни звука, чем дал понять полякам, что дух его не сломлен, а его народ - не побежден!

Остап и Андрий - два родных брата, два разных характера... Две разные судьбы, но одна общая история о героизме и предательстве!

Краса врятує світ», - кажуть дорослі. Якщо це так, то чому ж тоді в казці Г. К. Андерсена вона ледь не знищила маленького хлопчика? Можливо, тому, що краса буває різною.
Снігова Королева вражала оточуючих своєю досконалістю. Навіть маленький хлопчик не зміг встояти перед її чарами. Хто знає, краса на нього так подіяло, чи осколок з чарівного дзеркала, яка потрапила в його очей, але Кай забув всіх: друзів, Герду, бабусю. Єдине, чого йому хотілося, - бути завжди поруч з прекрасною жінкою, тому що «розумному, чарівного особи він не міг собі уявити».
Кай жив в крижаному палаці Снігової Королеви, але він не відчував холоду, оскільки від її поцілунків серце хлопчика перетворився на маленьку крижинку. Воно не здатне було відчувати ні болю, ні жалю, ні співчуття. Мені здається, що Кай любив королеву, а тільки захоплювався нею, підпорядковувався її красі.


Виявляється, що краса може бути убивчою. Снігова Королева могла б убити Кая, якщо поцілувала його в третій раз. Але красуня не хотіла його смерті. Вона навіть пообіцяла подарувати Каю весь світ і нові ковзани. Щоб отримати подарунки і стати володарем самому собі, хлопчик повинен був з крижинок скласти слово «Вічність». Він був наполегливий, але так і не міг його скласти. Мені здається, що це все чари Снігової Королеви. Вона не хотіла відпускати хлопчика від себе, їй потрібно було, щоб нею хтось захоплювався.
Не зрозуміло, що сталося зі світом, якби їм заволодів бездушний хлопчик. На щастя, Герда вчасно знайшла. «Він сидів тихий, непорушний і холодний». Дівчинка чи від радості, що знайшла друга, то через розчарування, що він зовсім не такий, яким був, заплакала. Її гарячі сльози розтопили крижане серце Кая. Хлопчик заплакав і плакав довго і сильно. Скалка з чарівного дзеркала витекла разом зі сльозами. Він упізнав Герду, згадав друзів, бабусю, красиві троянди. Озирнувшись довкола, Кай побачив, «як холодно й порожньо» в палаці. Все, що подобалося його крижаному серцю, виявилося мертвим і непривабливим.
Так, мертва краса Снігової Королеви не встояла перед душевною красою маленької дівчинки. Вірність у дружбі, готовність до самопожертви, щира радість Герди розтопили лід у серці Кая. Не вірте людям красивим, а вірте щирим.

Фото будет? ИLИ так доLжно быть?