Составьте письменно план рассказа о жизни Екатерины Петровны и ее одинокой старости. Подготовьте в соответствии с планом устное сообщение

Без чоловіка,—що без голови; без жінки,—що без ума.

 

Вдівець—дітям не отець, бо й сам сирота.

 

Вдова — громадська людина. Заступає права чоловіка.

 

Вдова — ні жінка, ні дівка.

 

Вдовець. — дітям не отець, бо й сам круглий сирота.

 

Вдовине горе кожен знає, а не кожен про це дбає.

 

Вдовиця — не дівиця: свій звичай має.

 

Вдові, що вороні: немає оборони.

 

Вдовіти — горе терпіти.

 

Водою пливши — удовою живши. Вдовам доводиться переносить багато горя.

 

Живе вдова на подолі, та й плаче свій вік по гіркій долі.

 

З ним (чоловіком) — горе, а без його — вдвоє.

 

Зосталась, як у полі билина, хто не хоче, той і не скубне.

 

Краще сім раз горіти, аніж один раз овдовіти.

 

Не плаче малий, не горює молодець, а плаче вдівець.

 

Недбайливий чоловік умре—жінка по сусідах піде.

 

При жінці — погано, а остався вдівцем — ще гірше.

 

У вдови два норови, а у вдівця — немає й кінця.

 

У вдови плакана доля.

 

У кого жінка не вмирала, у того горя не бувало.

 

Удівонька — бідна голівонька.

 

Умре мати — осліпне батько.

 

Як гусь без води, так вдівець без жінки.

 

Як овдовієш, то й поумнієш. Доведеться одному виконувать всю роботу в госпо­дарстві.

 

Як умре батько, мати осліпне.

Без чоловіка,—що без голови; без жінки,—що без ума.

 

Вдівець—дітям не отець, бо й сам сирота.

 

Вдова — громадська людина. Заступає права чоловіка.

 

Вдова — ні жінка, ні дівка.

 

Вдовець. — дітям не отець, бо й сам круглий сирота.

 

Вдовине горе кожен знає, а не кожен про це дбає.

 

Вдовиця — не дівиця: свій звичай має.

 

Вдові, що вороні: немає оборони.

 

Вдовіти — горе терпіти.

 

Водою пливши — удовою живши. Вдовам доводиться переносить багато горя.

 

Живе вдова на подолі, та й плаче свій вік по гіркій долі.

 

З ним (чоловіком) — горе, а без його — вдвоє.

 

Зосталась, як у полі билина, хто не хоче, той і не скубне.

 

Краще сім раз горіти, аніж один раз овдовіти.

 

Не плаче малий, не горює молодець, а плаче вдівець.

 

Недбайливий чоловік умре—жінка по сусідах піде.

 

При жінці — погано, а остався вдівцем — ще гірше.

 

У вдови два норови, а у вдівця — немає й кінця.

 

У вдови плакана доля.

 

У кого жінка не вмирала, у того горя не бувало.

 

Удівонька — бідна голівонька.

 

Умре мати — осліпне батько.

 

Як гусь без води, так вдівець без жінки.

 

Як овдовієш, то й поумнієш. Доведеться одному виконувать всю роботу в госпо­дарстві.

 

Як умре батько, мати осліпне.

Друзями були Прометей і Гефест.

После преступления Раскольников чувствует себя слабым. Он бредит, много спит, теряет аппетит и не ориентируется во времени.
"...сам дрожа всем телом..."
"Ноги его дрожали. «От страху», — пробормотал он про себя. Голова кружилась и болела от жару..."
"Скверно то, что я почти в бреду… я могу соврать какую-нибудь глупость…"
"Ну для чего ты отыскал меня в начале болезни? Я, может быть, очень был бы рад умереть?..."
Его терзают душевные муки
«Что, неужели уж начинается, неужели это уж казнь наступает? Вон, вон, так и есть!"
Он ведёт себя неадекватно и сомневается на самом ли деле он совершил преступление.
Он разрывается на две части, одна хочет чтобы поскорее преступление раскрыли, а другая наоборот.
Ему стыдно за свой поступок и до признания он страдает.

Если не ошибаюсь,то это сказка о жаба и розе