Литература, опубликовано 09.01.2019 16:01
Сюжет твору«Павутина»
Мої роздуми над прочитаною новелою «Павутинка»
Ответ оставил: Гость
Одного ранку Будда бродив на самоті по берегу райського лотосового ставка. Він зупинився в роздумах і раптом побачив все, що творилося на дні лотосові ставка, що доходило до самих надр пекла. Там, внизу, товпилося безліч грішників. Погляд Будди впав на одного з них. Звали його Кандата, і був він страшним розбійником: вбивав, грабував, підпалював, але він зробив одну добру справу. Якось в гущавині лісу він мало не наступив на крихітного павучка, але в останню мить йому стало шкода тваринки і він прибрав ногу. Будда захотів винагородити розбійника за добру справу і врятувати його з безодні пекла. Побачивши райського павучка, Будда «підвісив прекрасну срібну нитку до зеленого, як нефрит, листу лотоса» і опустив її кінець у воду. Павутинка стала спускатися вниз, поки не досягла глибин пекла, де Кандата разом з іншими грішниками терпів люті муки в Озері крові. Раптом він підняв голову і почав вдивлятися в темряву. Він побачив, як з неба до нього спускається, поблискуючи тонким промінцем, срібна павутинка, немов побоюючись, як б її не помітили інші грішники. Кандата заплескав в долоні від радості. Схопившись за павутинку, він почав щосили дертися вгору — для досвідченого злодія це було справою звичною. Але від пекла до неба далеко, і Кандата втомився. Зупинившись перепочити, він глянув униз. Він піднявся так високо, що Озеро крові сховалося з очей, а вершина страшної Голковий гори була під ногами. Він радісно закричав: «Врятований! Врятований!». Але побачив, що безліч грішників обліпили павутинку і повзуть слідом за ним все вище і вище. Кандата злякався, що павутинка може порватися і він знову потрапить в пекло, і закричав, що це його павутинка і він нікому не дозволяв підніматися по ній. І тут павутинка, до того часу ціла і неушкоджена, з розірвалася саме там, де за неї чіплявся Кандата, і він полетів вниз. Будда все бачив. Коли Кандата занурився на саме дно Озера крові, Будда з засмученим обличчям продовжив прогулянку.
Ответ оставил: Гость
Одного ранку будда бродив на самоті по берегу райського лотосового ставка. він зупинився в роздумах і раптом побачив все, що творилося на дні лотосові ставка, що доходило до самих надр пекла. там, внизу, товпилося безліч грішників. погляд будди впав на одного з них. звали його кандата, і був він страшним розбійником: вбивав, грабував, підпалював, але він зробив одну добру справу. якось в гущавині лісу він мало не наступив на крихітного павучка, але в останню мить йому стало шкода тваринки і він прибрав ногу. будда захотів винагородити розбійника за добру справу і врятувати його з безодні пекла. побачивши райського павучка, будда «підвісив прекрасну срібну нитку до зеленого, як нефрит, листу лотоса» і опустив її кінець у воду. павутинка стала спускатися вниз, поки не досягла глибин пекла, де кандата разом з іншими грішниками терпів люті муки в озері крові. раптом він підняв голову і почав вдивлятися в темряву. він побачив, як з неба до нього спускається, поблискуючи тонким промінцем, срібна павутинка, немов побоюючись, як б її не помітили інші грішники. кандата заплескав в долоні від радості. схопившись за павутинку, він почав щосили дертися вгору — для досвідченого злодія це було справою звичною. але від пекла до неба далеко, і кандата втомився. зупинившись перепочити, він глянув униз. він піднявся так високо, що озеро крові сховалося з очей, а вершина страшної голковий гори була під ногами. він радісно закричав: «врятований! врятований! ». але побачив, що безліч грішників обліпили павутинку і повзуть слідом за ним все вище і вище. кандата злякався, що павутинка може порватися і він знову потрапить в пекло, і закричав, що це його павутинка і він нікому не дозволяв підніматися по ній. і тут павутинка, до того часу ціла і неушкоджена, з розірвалася саме там, де за неї чіплявся кандата, і він полетів вниз. будда все бачив. коли кандата занурився на саме дно озера крові, будда з засмученим обличчям продовжив прогулянку.
джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Ответ оставил: Гость
Произведение Лермонтова " Песнь про царя Ивана Васильевича, молодого опричника Кирибеевича и удалого купца Калашникова" произвела на меня большое впечатление. Эпоха Ивана Грозного. Главный герой купец Калашников. Опричнику Кирибеевичу понравилась жена Калашникова. Опричник приставал к неё на улице, после чего стали разпускасться сплетни о жене Колашникова.
За оскорбление чести его жены, удалой купец вызвал на кулачный поединок опричника, в результате которой закончилась смертью Кирибеевича. Смелого Калашникова приговорили к смерти, оставив жену с детьми.
Меня поразила честь и смелость Калашникова, который заступился за жену, не побоялся выйти на поединок с царским опричником, зная при этом, что в любом случае его ждёт не приятный исход. Мне было жаль
За оскорбление чести его жены, удалой купец вызвал на кулачный поединок опричника, в результате которой закончилась смертью Кирибеевича. Смелого Калашникова приговорили к смерти, оставив жену с детьми.
Меня поразила честь и смелость Калашникова, который заступился за жену, не побоялся выйти на поединок с царским опричником, зная при этом, что в любом случае его ждёт не приятный исход. Мне было жаль
Литература, опубликовано 09.01.2019 16:01
Литература, опубликовано 09.01.2019 16:01
Литература, опубликовано 09.01.2019 16:01
Литература, опубликовано 09.01.2019 16:01