Литература, опубликовано 04.03.2020 01:26
В чем смысл концовки сказки-были "неизвестный цветок" НЕ ИЗ ИНТЕРНЕТА
Ответ оставил: Гость
Однажды я повёл девушку в лес. Хотел ей признаться в любви. Заходим мы значит в лес. Я уже был готов поцеловать её, но вдруг мы услышали какой-то шум. Вдруг из-за кустов выпригивает кабан. Я от него убегаю и залезаю на дерево. А тем временем кабан убил и начал есть девушку, поедая орган за органом. Не могу забыть этот ужасный случай. У меня до сих пор мурашки по коже.
Ответ оставил: Гость
Доброго дня, Джуліє!
Пише вам учениця 8 класу Марічка. Я пишаюсь Вашою мужністю, витримкою та сильним характером. Ви змогли витримати стільки смертей рідних людей і попри свій великий сум та невимовний жаль виховати сина. Доля подарувала Вам лише кілька щасливих днів з коханою людиною. Іван врятував Вас, подарував Вам життя, проте втратив своє. Мені дуже жаль, що доля була такою безжальною до Вас. Я хочу побажати Вам ніколи не падати духом, адже у Вас є Джиованні - Ваша душа та серденько. Щастя Вам!
З повагою,
Марічка. ( можно любое иммя)
Пише вам учениця 8 класу Марічка. Я пишаюсь Вашою мужністю, витримкою та сильним характером. Ви змогли витримати стільки смертей рідних людей і попри свій великий сум та невимовний жаль виховати сина. Доля подарувала Вам лише кілька щасливих днів з коханою людиною. Іван врятував Вас, подарував Вам життя, проте втратив своє. Мені дуже жаль, що доля була такою безжальною до Вас. Я хочу побажати Вам ніколи не падати духом, адже у Вас є Джиованні - Ваша душа та серденько. Щастя Вам!
З повагою,
Марічка. ( можно любое иммя)
Ответ оставил: Гость
Осінь
Поиск...
Проза 28 января 2008 23:09:56
Автор: Кочубей Ніна
Етюди про природу. Осінь
Етюди про природу. Осінь
Мені здається, що осінь приходить ще в серпні. Раптом бачиш, що сонце стало не таке рішуче і настирне, тіні не такі чіткі й контрастні, а трава висушена за літо безжалісною спекою, пожовтіла, втратила соковиту пружність і сухо потріскує під ногами. Але найголовніше – в повітрі з’являється особливий ледь-ледь вловимий солодкувато-медовий запах. І буває він тільки в серпні. Його ніби й немає, а повіє легенький вітерець, і вловлюєш шляхетний і стриманий запах деревію, гіркуватий – полину, такий, що повертає в дитинство – нагідок, солодкувато-п’янкий чебрецю, а ще ромашок, заячої морковки, солодки...
Поиск...
Проза 28 января 2008 23:09:56
Автор: Кочубей Ніна
Етюди про природу. Осінь
Етюди про природу. Осінь
Мені здається, що осінь приходить ще в серпні. Раптом бачиш, що сонце стало не таке рішуче і настирне, тіні не такі чіткі й контрастні, а трава висушена за літо безжалісною спекою, пожовтіла, втратила соковиту пружність і сухо потріскує під ногами. Але найголовніше – в повітрі з’являється особливий ледь-ледь вловимий солодкувато-медовий запах. І буває він тільки в серпні. Його ніби й немає, а повіє легенький вітерець, і вловлюєш шляхетний і стриманий запах деревію, гіркуватий – полину, такий, що повертає в дитинство – нагідок, солодкувато-п’янкий чебрецю, а ще ромашок, заячої морковки, солодки...
Литература, опубликовано 09.01.2019 16:01
Литература, опубликовано 09.01.2019 16:01
Литература, опубликовано 09.01.2019 16:01
Литература, опубликовано 09.01.2019 16:01