60 БАЛЛОВ!!!!!!!! НАПИШИТЕ КАК ПУШКИН ВЫРАЖАЕТ ЛЮБОВЬ В СВОИХ РАССКАЗАХ!!!
1.ДУБРОВСКИЙ
2.СТАНЦИОННЫЙ СМОТРИТЕЛЬ.

МОЖНО КРАТКО ЕСЛИ ЧТО!!! МОЖНО БЫСТРЕЕ??? ​

Много лет прошло с тех славных дней, и вот я вновь вернулся сюда. Здесь на Бородинском поле многие мои товарищи сложили свои головы за Россию.Мы были молоды и отважны. Я служил в армии Петра Багратиона.Накануне сражения я встретился с моим земляком Николаем Мартемьяновичем Сипягиным, который служил адъютантом Багратиона. Разговаривали долго, волновались, переживали сильно, готовились к бою, в котором решалась судьба Отечества, покажем ли себя достойными воинами.Утром 26 августа, едва только забрезжили первые лучи солнца, раздался сигнал "Стройся! ". Я быстро вскочил, схватил ружьё и встал в строй воинов. Нам приказали защищать багратионовы флеши. Флеши- это такие полевые сооружения, которые с высоты птичьего полёта напоминают остриё стрелы. Длина наших флешей по каждой стороне была примерно 20 метров или чуть-чуть больше.Навсегда запомню этот день! Французы шли в атаку на нас целых восемь раз. Но рядом с нами был сам Багратион. Он не прятался за нашими спинами, а вдохновлял нас своим примером, своей смелостью. Пару раз за день я видел Сипягина, чему был несказанно рад.Бой продолжался шесть часов. Мы упрямо сдерживали натиск французов. Во время восьмой атаки французов на флеши раздался чей-то крик: "Багратион ранен! " Вот тут я признаюсь, что пали мы духом. Утомлённые боем, замешкались: "Что теперь делать? Где наши командиры? ". Дело спас командир Третьей пехотной дивизии генерал-лейтенант Коновницын, принявший командование на себя. Смелый же он был человек! Однако, через некоторое время, он велел нам отойти к Семёновскому оврагу.. .О многом я бы мог ещё рассказать, но давайте помолчим.. . Здесь навечно остались мои товарищи-воины, каждый из которых мог бы сказать так: "Я честно сражался за то, что бы Вы, мои потомки, знали, что, защищая Родину, мы думали и о Вас- нашем будущем, увидеть которое суждено, наверное, будет немногим".

Мне кажется точ-то русские радуются Бородинским боям, потому-что они одержали победу над французами.

2х+x=48
3x=48
x=16
Т.к. Драгош решил правильно 16 задач , неправильно 32-16= 16.
Ответ: правильно решенных задач 16.

Краса врятує світ», - кажуть дорослі. Якщо це так, то чому ж тоді в казці Г. К. Андерсена вона ледь не знищила маленького хлопчика? Можливо, тому, що краса буває різною.
Снігова Королева вражала оточуючих своєю досконалістю. Навіть маленький хлопчик не зміг встояти перед її чарами. Хто знає, краса на нього так подіяло, чи осколок з чарівного дзеркала, яка потрапила в його очей, але Кай забув всіх: друзів, Герду, бабусю. Єдине, чого йому хотілося, - бути завжди поруч з прекрасною жінкою, тому що «розумному, чарівного особи він не міг собі уявити».
Кай жив в крижаному палаці Снігової Королеви, але він не відчував холоду, оскільки від її поцілунків серце хлопчика перетворився на маленьку крижинку. Воно не здатне було відчувати ні болю, ні жалю, ні співчуття. Мені здається, що Кай любив королеву, а тільки захоплювався нею, підпорядковувався її красі.


Виявляється, що краса може бути убивчою. Снігова Королева могла б убити Кая, якщо поцілувала його в третій раз. Але красуня не хотіла його смерті. Вона навіть пообіцяла подарувати Каю весь світ і нові ковзани. Щоб отримати подарунки і стати володарем самому собі, хлопчик повинен був з крижинок скласти слово «Вічність». Він був наполегливий, але так і не міг його скласти. Мені здається, що це все чари Снігової Королеви. Вона не хотіла відпускати хлопчика від себе, їй потрібно було, щоб нею хтось захоплювався.
Не зрозуміло, що сталося зі світом, якби їм заволодів бездушний хлопчик. На щастя, Герда вчасно знайшла. «Він сидів тихий, непорушний і холодний». Дівчинка чи від радості, що знайшла друга, то через розчарування, що він зовсім не такий, яким був, заплакала. Її гарячі сльози розтопили крижане серце Кая. Хлопчик заплакав і плакав довго і сильно. Скалка з чарівного дзеркала витекла разом зі сльозами. Він упізнав Герду, згадав друзів, бабусю, красиві троянди. Озирнувшись довкола, Кай побачив, «як холодно й порожньо» в палаці. Все, що подобалося його крижаному серцю, виявилося мертвим і непривабливим.
Так, мертва краса Снігової Королеви не встояла перед душевною красою маленької дівчинки. Вірність у дружбі, готовність до самопожертви, щира радість Герди розтопили лід у серці Кая. Не вірте людям красивим, а вірте щирим.