О. Генри "Последний лист"
Творческий пересказ
«Монолог неодушевлённого предмета»
1). «Соберите» детали текста, необходимые для описания внешнего
вида и истории неодушевлённого предмета – «рассказчика».
2). «Соберите» детали текста, необходимые для описания того, о ком
пойдёт рассказ.
3). Составьте монолог неодушевлённого предмета (речь от 1-го лица),
пользуясь примерным планом:
- Кто я?
- Как выгляжу?
- Моя история.
- Что могу рассказать о …?
- Мои чувства и переживания по поводу рассказанного?
- Какую роль в истории с девушками - художницами сыграл
этот герой?

Рождество наступает 7 января. Это самое волшебное время в году. Перед Рождеством проходят Святки. На святках гадают. Раньше перед Рождеством на старой Руси всегда гадали. Про гадание на святках сказано в балладе о Светлане. Прямо перед самым Рождеством колядуют. Когда приходили колядовать, люди исполняли «богопожелательные» приговоры и песни в адрес хозяев.

1.Долг платежом красен.
2.Долги помнит не тот, кто берет, а кто дает.
3.Хоть там, хоть сям перехвати, а что должен, заплати.
4.Лучше уплачивать долги, чем делать новые.
5.В ком есть стыд, в том и совесть.

Головний герой твору — власник торгової спілки «Скрудж і Марлей» Скрудж. Це була дуже скупа і жорстока людина. «Через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, щоки зморщилися, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли, а голос хитрий та прикрий скрипів». Люди боялися і не любили його. Скрудж не поважав свята, вважав це нісенітницею, не вмів радіти.

Увечері перед Різдвом він образив племінника, вилаяв свого працівника. А вночі до нього з’явився привид товариша і компаньйона Марлея, про якого він давно забув. Привид Марлея розповів, як він тепер кається і страждає через те, що не робив добрих справ за життя. І пообіцяв, що Скрудж вночі зустрінеться з Духом Минулого, Духом Теперішнього та Духом Майбутнього Різдва.

Подорож Скруджа у своє дитинство, в теперішнє та майбутнє допомогли йому багато дечого зрозуміти. Це так вплинуло на нього, що він зробився зовсім іншою людиною — давав щедрі пожертви бідним, допоміг сім’ї клерка Боба, привітно ставився до племінника — сина улюбленої сестри Фен.

Ця історія, як і повинно бути в різдвяному оповіданні, закінчується щасливо. І нагадує людям, що вони повинні не марнувати часу, поспішати робити добро ближнім своїм.