Прочитати главу ХІХ роману. Скласти порівняльну характеристику Дон Кіхота та Санчо Панси.
Ответы
Дон Кіхот — бідний ідальго, який зовсім втратив здоровий глузд, без міри начитавшись низькопробних рицарських романів. Вигадавши нове ім’я собі, своїй шкапі, знайшовши кумедні старі обладунки, він вирушає у мандри Іспанією XVII століття, щоб захищати ображених та пригноблених. Його мета благородна і добра, але герой викликає у співвітчизників лише сміх та нерозуміння. Дон Кіхот живе у своєму вигаданому світі рицарства і не хоче бачити реалій сучасного йому життя. Мабуть, через те його добрі наміри часто-густо не допомагають, а лише шкодять людям і йому самому. Дон Кіхот — добрий і справедливий, діяльний та самовідданий. Він не потребує визнання інших, бо абсолютно переконаний у своїй правоті Санчо Панса — бідний селянин, «багатий на дітей і бідний на статки», який погодився мандрувати із Дон Кіхотом у ролі зброєносця. Він — протилежність своєму господареві майже в усьому. Санчо Панса погодився на подорож із Дон Кіхотом лише через обіцянку останнього зробити його губернатором острова, тобто з корисливим мотивів, а не заради ідеї. Санчо не вміє читати й писати, проте є втіленням народної мудрості, яка вчить бути обережним і не наражатися на небезпеку без поважної причини. Так, власне кажучи, Санчо Панса і намагається вчиняти, тим більше, що, порівняно із Дон Кіхотом, він досить боязкий, чого не приховує. Ставши «губернатором», Санчо Панса прагне правити справедливо, як навчав його Дон Кіхот
Образ и характеристика Хлестакова в комедии "Ревизор" Гоголя Полное имя героя - Иван Александрович Хлестаков: "...Иван Александрович Хлестаков, чиновник из Петербурга..." Возраст Хлестакова около 23-24 лет: "...Молодой, лет двадцати трех или четырех с небольшим..." О внешности Хлестакова известно следующее: "...Нет, больше шантрет*, и глаза такие быстрые, как зверки, так в смущенье даже приводят..." (*шантрет - шатен, человек с волосами каштанового цвета) "...А ведь какой невзрачный, низенький, кажется, ногтем бы придавил его.,." (слова городничего) "...худенький, тоненький – как его узнаешь, кто он?.." "...Недурной наружности..." "...Душенька Осип, какой твой барин хорошенький!.." "...Осип, душенька! какой миленький носик у твоего барина!.." "...как вдруг, по моей петербургской физиономии и по костюму, весь город принял меня за генерал‑губернатора..." Об одежде Хлестакова известно следующее: "...в партикулярном платье*..." (* партикулярное платье - одежда "по гражданке", то есть не служебная форма) "...И сукно такое важное, аглицкое! рублев полтораста ему один фрак станет, а на рынке спустит рублей за двадцать; а о брюках и говорить нечего – нипочем идут..." "...Отдает фуражку и тросточку..." "...а как наденет фрачишку – ну точно муха с подрезанными крыльями..." "...Иной раз все до последней рубашки спустит, так что на нем всего останется сертучишка да шинелишка…" Мені кажется що так томущо у сьогоднішньому часі техніки стае все більше і більшеЖил был мудрец. Приходили к нему за помощью и в конце благодарили. Однажды пришел к нему мальчишка. Он был невоспитанный и не вежливый. Так спрашивает у мудреца как ему быть.Ведь никто с ним не общается. А мудрец ему говорит :-Пойди и поговори с людьми. Тогда узнаешь в чем твоя проблема.
Пошел он , да опять никто с ним не общается. Опять приходит к мудрецу. Тот такой же совет дал. И в третий раз у мальчишки ничего не вышло. Не полюбили в городе мальчика. Тогда мудрец ему и сказал:
-Всегда что бы ты не сделал, в чем бы тебя не упрекнули говори "спасибо".
Прошло время мальчик вырос , и всякий что его упрекнет говорил он " спасибо, милейший! я теперь учту свой недостаток!". Это сойдет?
Другие вопросы по литературе
