Во Распределите названия произведений в 2 группы: произведения древнерусской литературы и фольклорные произведения:
"Царевна-лягушка", "Журавль и цапля", "Чёрная курица, или подземные жители", "Кубок", "Повесть временных лет", "Хождение Афанасия Никитина за три моря", "Иван-крестьянский сын и чудо-юдо". Все ли названия вы распределили по группам? В третью группу выпишите те, что не вошли в первые две.
ответы
Не вошли в первые две группы: "

фольклорные произведения:

произведения древнерусской литературы:

Мои бабушка и дедушка лучшие друзья. Они живут вместе уже очень долго. На выходные я к ним прихожу что бы помочь им по разным делам . Я люблю свою бабушку и своего дедушку.

А крылатый конь- Пегас встречается в легандах Древней Греции, например о Медузе Гаргоне

Есть что добавить?

Присылай нам свои работы, получай litr`ы и обменивай их на майки, тетради и ручки от Litra.ru!

/ Сочинения / Пушкин А.С. / Капитанская дочка / Образ Емельяна Пугачева в повести А. С. Пушкина «Капитанская дочка»

Образ Емельяна Пугачева в повести А. С. Пушкина «Капитанская дочка»

Скачать сочинение
В “Капитанской дочке” А. С. Пушкин обращается к событиям крестьянского восстания 1773—1774 гг. во главе с Емельяном Пугачевым. В этой повести Пушкин сумел нарисовать яркую картину стихийного крестьянского восстания, показать его на широком национальном и социальном фоне. При этом он придерживался убеждений, согласно которым в повести должна быть “историческая эпоха, развитая в вымышленном повествовании”.
Предводитель восстания Емельян Пугачев изображен Пушкиным не кровожадным убийцей, каким показывали его историки XVIII—XIX веков, а талантливым и смелым народным вождем. Природные ум, сметка, энергичность, выдающиеся способности этого человека способствовали тому, что он возглавил крестьянское восстание. К нему начали стекаться люди со всей страны: и белогорские казаки, и башкиры, и татары, и чуваши, и крестьяне с уральских заводов. Они уважали Пугачева, доверяли ему во всем.
Пугачев жестоко расправляется с теми, кого он считает угнетателями крестьян. Для него нет хороших помещиков и представителей власти. В лице дворян он видит только врагов. Поэтому он так беспощаден к капитану Миронову и его подчиненным, хотя это были добрые люди. Но Пугачев помнит и добро, которое ему когда-то сделали. В награду за чарку водки, поднесенную “вожатому” во время бурана, и за заячий тулупчик Гринев получает жизнь. Три раза испытывал судьбу Петр Гринев, и три раза Пугачев его миловал. “Мысль о нем неразлучна была во мне с мыслию о пощаде, — говорит Гринев, — данной мне им в одну из ужасных минут его жизни, и об избавлении моей невесты...” И действительно, Пугачев проявляет великодушие, когда освобождает Машу Миронову из рук Швабрина, несмотря на то, что она капитанская дочка, и от- пускает Гринева вместе с ней. При этом он наказывает Швабрина, приговаривая: “Казнить так казнить, жаловать так жаловать”.
При знакомстве с Пугачевым Гринев убеждается в том, что это совсем не такой человек, каким считали его царские власти. Еще при первой их встрече, когда Пугачев выступает в роли “вожатого”, Гринева поражает хладнокровие этого человека. Тогда Гринев видит “вожатого” как простого человека, внешность которого тем не менее кажется ему “замечательной”: “Он был лет сорока, росту среднего, худощав и широкоплеч. В черной бороде его показалась проседь; живые большие глаза так и бегали. Лицо его имело выражение довольно приятное, но плутовское” — так описывает он внешность героя.
Пушкин изображает Емельяна Пугачева не только как предводителя восстания, но и как простого казака. Речь Пугачева наполнена пословицами, поговорками, иносказаниями, которых человеку из другой среды не понять. Он заставляет называть себя царем-батюшкой, потому что в народе всегда жила вера в “доброго царя”. В его отношениях с подчиненными полный демократизм, нет никакого чинопочитания, каждый может свободно оспорить мнение своего “государя”. “Улица моя тесна; воли мне мало. Ребята мои умничают. Они воры. Мне должно держать ухо востро: при первой неудаче они свою шею выкупят моею головою”, — с горечью осознает Пугачев, которого уже не радует власть. Герой понимает, что он всего лишь самозванец. Он чувствует свою обреченность и живет только надеждой на будущее.
И все же главное в образе Емельяна Пугачева — это величие и героизм, что нашло выражение в символичном смысле сказки об орле и вороне. Герой считает, что лучше прожить жизнь короткую, но достойную, чем жить триста лет и питаться падалью. Он ассоциирует себя с орлом, который живет “всего-навсего только тридцать три года”, но зато пьет “живую кровь”.
Подчеркивая в Пугачеве храбрость и героизм, ум и смекалку, Пушкин показывает в этом человеке лучшие черты русского национального характера. Но Пушкин далек от идеализации Пугачева — предводителя крестьянского восстания. Автор “Капитанской дочки” отдает предпочтение реформам перед революцией, он не приемлет кровопролития. Именно поэтому мы читаем в повести его ставшие широко известными слова: “Не приведи Бог видеть русский бунт, бессмысленный и беспощадный!” Расценивая пугачевское восстание не иначе, как бессмысленный бунт, автор вместе с тем не ставил своей целью показать в повести злодейства пугачевцев. Он пытался воссоздать историю восстания и личность крестьянского вожака, и нужно отметить, что этот замысел Пушкин мастерски реализовал.

Тема.   Утвердження ідеї права людини на щастя, прагнення до втіхи та радощів життя у   творчості  Омара  Хайяма.Мета:  продовжити ознайомлення учнів із творчістю О. Хайяма; поглиблювати навички аналізу рубаї; розвивати навички виразного читання; сприяти вихованню моральних якостей школярів.Обладнання:   тексти  творів  О.  Хайяма  (у  перекладах  на  вибір  учителя).ХІД УРОКУМи — сонце щастя й  горя океан…Злі й  добрі ми, довершені й   нікчемні…Омар ХайямI.   АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  УЧНІВ    Бесіда   на  повторення.—  В  якій  формі  класичної  поезії  Сходу  Омар  Хайям  став  неперевершеним  май-стром?— Як ви думаєте, що приваблювало поета в  цьому жанрі?II.  ОГОЛОШЕННЯ  ТЕМИ,  МЕТИ  ТА  ЕПІГРАФА  УРОКУРобота  з   епіграфом.— Як, на вашу думку, слід розуміти слова Омара Хайяма, котрі є епіграфом уроку?—  Чи  можна  стверджувати,  що  саме  людина  є  головним  об’єктом  спостережен -ня майстра?III.   СПРИЙНЯТТЯ  І   ЗАСВОЄННЯ  УЧНЯМИ  НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ  1.  Слово  вчителя.Омар  Хайям  завжди  прагнув  до  знань,  ніколи  не  соромився  вчитися.  Найбіль-ше,  що  цінував  поет  у  людях,  було  не  багатство,  а   розум.  Сучасники  згадували,  що він ніколи не плазував перед грішми, а  схилявся лише перед мудрістю. Усе життя по-ет-філософ прагнув пізнати людину й   зрозуміти сенс її буття.Якою ж Омар Хайям бачив людину і   про що мріяв, які ідеали утверджував? Най-краще про це нам розкажуть його вірші.  2.  Виразне  читання  учнями   віршів  О.  Хайяма.(Учні виразно читають вірші О. Хайяма, в  яких говориться про людину, її існу-вання, оспівується кохання, радощі життя.)  3.  Бесіда  за  прочитаним.— Що, на вашу думку, найбільше любив поет?— Які моральні риси цінував митець у  людях? (Чесність, незалежність, гідність, добро, справедливість, порядність, вірність у  дружбі.)—  Як  Омар  Хайям  ставився  до  радощів  буття?  (Він  утверджував  право  кожної людини на щастя. Поет любив життя, сприймав його в  усій повноті.)  — Яким, на вашу думку, було світосприйняття поета? (Незважаючи на нещастя, яких він зазнав чимало, поет був оптимістом.)— Якою постає у  віршах кохана жінка? (Поет схиляється перед її вродою, чесно-тами, радіє любовним утіхам, сумує за коханою.)  4.  Коментар  учителя.Є в  Омара Хайяма вірші, сповнені сумнівів, розчарувань, спричинених негараз -дами, зрадами, людською ницістю. Але він зажди залишався великим гуманістом.Хоча  поет  жив  самотньо,  серце  його  пізнало  радощі  кохання.  Для  Омара  Хайя-ма кохана — це «чарівна троянда», «стрункий кипарис», жадана й  ніжна. В одному з   віршів він називає себе «рабом пристрастей». За такі слова йому не раз доводилося страждати від недоброзичливості деяких сучасників. Але поет не цурався земних ра -дощів і  вважав, що кожна людина має право на щастя. Оспівування кохання, земних утіх, вина (але не пияцтва!) надають оптимістичного звучання його творам. У ліриці поета, крім філософських, звучать і   гедоністичні мотиви.  5.  Словникова  робота.Гедонізм  (гр. hedone  —  насолода)  —  етичне  вчення,  яке  проголошує  сьогоденну насолоду й  чуттєві втіхи найвищим благом та метою життя.  6.  Творчі   завдання.—  Визначте  особливості  рубаї  як  ліричного  жанру.  (Лаконізм,  філософська глибина, гнучкість форми, чітка ритмомелодика.)—  Які  художні  засоби  виразності  використовує  автор?  Наведіть  приклади. (Епітети: юність бистронога, вічний поріг, друг гідний, гордий небосхил; метафори: нас  переслідує  неволя  навісна;  життя  розвіявши;  О  світе!  Сидиш  недвигою  у  башті гніву й   зла.)— Чи можна говорити про афористичність рубаї? (Так, але глибока філософська думка висловлена коротко, стисло і   влучно, завдяки цьому рубаї стали самостійними виразами.)— Наведіть приклади поезій Омара Хайяма, що сприймаються як афо ризми.  7.  Узагальнююча   бесіда.— Пригадайте, як називали Омара Хайяма сучасники. Чому? Аргументуйте свою думку. (Перекладачем думок неба на мову людей.)  8.  Заключне  слово   вчителя.Високі  й  прекрасні  істини  відомі  тільки  небу.  Але  є  люди,  що  прагнуть  пізнати їх.  Таких  сміливців  не  зупиняють  глузування  натовпу,  образливі  вигуки,  сірість і буденність життя, людська метушня. Вони здатні піднятися над усім цим, бо прагнуть довершеності,  найперше  —  у  власній  душі.  Кожний  новий  крок  на  цьому  шляху наближає їх до Вічності.Омар Хайям переборював негаразди свої і  свого часу завдяки творчій уяві, глибині, космічності мислення. Його твори і   нині приваблюють мільйони читачів.IV.   ЗАКРІПЛЕННЯ  ВИВЧЕНОГО  МАТЕРІАЛУ  1.  Виразне  читання  рубаї   О.  Хайяма.(На вибір учнів.)  2.  Підсумкова  бесіда.— Чим приваблюють поезії Омара Хайяма сучасного читача?— У чому, на вашу думку, полягає значення поезії О. Хайяма для світової літе-ратури?  3.  Творча   робота.—  Письмово  проаналізуйте  одну  з  поезій  Омара  Хайяма  (на  вибір  учителя  або учня).V.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯЗакінчити  письмовий  аналіз  поезій  О.  Хайяма.  Підготувати  повідомлення  про життя і  творчість Рудакі та Гафіза.