2. Чому я раджу усім прочитати повість В.Чемериса «Вітька + Галя…». міні твір ОЧЕНЬ СТОРІНКА УКР.ЛІТ.​

На запитання, що таке щастя, у кожного з нас є своя відповідь, кожен з нас по своєму його розуміє. Бо кожен з нас – неповторна особистість, що має власні уподобання, інтереси і власний погляд на життя. Для когось щастя – мати телефон новоi моделi, або багато грошей. 
Однак на мій погляд, щастя все ж полягає зовсім не в заможності. Саме велике щастя – це мати незрадливих та вірних друзів, які здатні у будь-яку хвилину прийти тобі на допомогу. І не без гордості я можу сказати, що такі друзі у мене є, і саме вони роблять мене щасливим. Я впевнений, що якщо раптом зі мною станеться якась біда, я зможу розраховувати на їхню допомогу та на тверду дружню руку. В той же час мої друзі можуть повністю розраховувати на мене, я їх ніколи не зраджу і не підведу. І я сподіваюся, що для своїх друзів я теж є складовою їхнього щастя.

Фантастическое -черт носил вакулу в петербург, солоха -ведьма, К ПАЦЮКУ галушки в рот летели, вакула за хвост поймал черта. ,
Реальное - все украинские словечки, село, Голова, быт, уклад, одежда, праздники -как отмечали, ряженые.

1) Прошлое Хлестакова не известно. О его прошлом в рассказе не говорится, известно, только то, что он жил за счет отца, вел разгульную жизнь.2) ошибка городничего, он принял Хлестакова за ревизора4) Для того, что бы произвести впечатление, показать какой он важный человек! Что бы его боялись, на этом он зарабатывал, брал взятки.3) Это - развлечения, на которые он тратил все свои деньги. Главным в его жизни, были: деньги, карьера, высокие чины и светская жизнь. Хлестаков - наглый и самоуверенный в себе, не стесняется брать взятки, для него это нормально.5) Если бы Хлестаков был бы лгунов, он бы был разгадан городничими и другими, его бы поймали и поняли, что он врет. Хлестаков действует по обстоятельствам и придумывает на ходу.

Несмотря на молодость, Молчалин является представителем «века минувшего» . Он полностью поддерживает мораль и нравы старой Москвы, и общество платит ему взаимностью, относясь к нему доброжелательно.
Его мировоззрение сложилось в прошлом столетии, в «золотой» екатерининский век, и с тех пор никаких изменений не претерпело.