Кто называл Марка Вовчка "донею"?
Любіть Україну, як сонце любіть,як вітер, і трави, і води,в годину щасливу і в радості мить,любіть у годину негоди.
Поет змальовує Україну, як «в світі єдину, одну», в зірках, у квітці, в пташині, у хвилях Дніпра — в тому вічному й нетлінному, що прийшло до нас крізь віки. Україні всміхається сонце, миготять зорі, шумлять верби над ставами, сяють вогні електростанцій. Ми всотуємо українську пісню, думу, красу українських національних святинь, які нагадують золоті моря пшениці в неозорих степах, сердечно любимо Україну «у сні й наяву, любимо і красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну».
Український народ «своїми ділами» завоював пошану й повагу інших народів, і ми повік не забудемо звитяг славного лицарства запорізького, тих безсмертних оборонців нашого краю, нашого козацького роду.
Поет у творі звертається до всіх узагалі і до кожного зокрема. Анафора «Любіть Україну» робить вірш струнким і композиційно завершеним.
Поетове слово звучить щиро й безпосередньо.
(григір тютюнник "климко")
мир та злагода. щось повільне, тепле, м'яке, затишне. щира усмішка, дзвінкий сміх. впевненість у чомусь, у наступному дні, наприклад. що буде все добре, буде, де жити, що їсти, у що одягатись. буде освіта, чесна робота, щасливе життя.
у оповіданні "климко" григора тютюнника відтворена гра долі хлопчака. доля на те і доля, щоб правити своє: вона викидає жорстокий виверт, страшний і неочікуваний, під назвою війна. маленька людина потрапляє у вир подій — смерті та мук. він захоплює її, захлестує невеликий, але затишний човен існування. ще раніше климко втратив батьків, але не був самотнім: дядько, шкільні друзі, сусіди — усі опікувались ним. і він дядькові, був надійним товаришем, більше слухав, аніж говорив, але до нього тягнулись інші діти. мріяв носити такого ж картуза з молоточками і вриватися у ніч на потязі, як дядько. нетерпляче чекав, коли той повернеться увечері з гостинцем. нехай не таке багате, але все ж міцне щастя, — та сильна хвиля збила його, зім'яла, здавила жужмом.