Складно підрядні речення з "Енеїди" Котляревського!!!
Дуже необхідно

1. Давно же вона хотіла, його щоб душка полетіла к чортам і щоб дух не пах
2. Побачила Юнона з неба, що пан Еней на поромах
3. Сховала під кибалку мичку, щоб не світилася коса
4. Коли б вона та не бісилась, замовкла і не камезилась, щоб ти се сам їй звелів

1. давно же вона хотіла, його щоб душка полетіла к чортам і щоб дух не пах 2. побачила юнона з неба, що пан еней на поромах 3. сховала під мичку, щоб не світилася коса 4. коли б вона та не бісилась, замовкла і не камезилась, щоб ти се сам їй звелів

Михайлик – головний герой повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять». Це дев’яти-десятирічний жвавий сільський хлопчик, змалку любить природу, із захопленням сприймає весь світ навколо. Допитливий – часто розмовляв з дідусем про явища природи, спостерігав за рослинами; розумний, любив багато читати попри заборону мами, обожнював ходити до школи, вчитися, навіть у лютий мороз, навіть без чобіт. Був щедрим, добросердечним, співчутливим, пожалів жебрачку з дитиною. Любив і поважав своїх батьків, дідуся, бабусю.

«Хоч я й дуже люблю ліс, але побоююсь його душі… ».

• «А ще я люблю, як з лісу несподівано вигулькне хатина, заскриплять ворітця, побіжать стежки до саду і до пасічиська. І люблю, коли березовий сік накрапає із жолобка….Люблю напасти на лісове джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини. І люблю, коли гриби, обнявшись, мов брати, збирають на свої шапки росу. І люблю восени по коліна ходити в листві. Коли так гарно червоніє калина і пахнуть опеньки».


• «Я не дуже кривлюсь, коли треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащим».
«Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений. Напевне, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався».

Чомусь завжди вважають, що казки цікаві лише дітям. Може, тому що в них багато вигадки і дорослі впевнені, що дітям цього досить. Але як часто вони загупають слова російського класика О. Пушкіна: "Сказка — ложь, да в ней намёк, добрым молодцам урок". Тож, на мою думку, дорослим іноді слід погортати сторінки казок і трішечки інакше подивитися на цей світ.
Недарма відомий український письменник Б. Лепкий до своєї казки "Мишка" зробив такий підзаголовок "Казка для дітей: для малих і великих"...