Сочинить сказку-микс из нескольких известных сказок для третьего класса

Була у мачухи червона шапочка, називалася вона так, бо завжди носила червону шапочку на голові. і ось, одного разу зібрався великий у місті. були запрошені всі шановні люди міста, до них належала і мачуха. червона шапочка мрія про , та нерідна ненька загнала її у ліс по дрова. ідучі лісом зустріла червона шапочка дванадцять місяців. вони запросили її до себе на вечерю. там дівчина розповіла про свою важку долю і вирішили подарити місяці їй туфельку, та не просту, а з кришталю. пішла задоволена шапочка, а ж тут зустрівся їй по дорозі вовк. він гарно розпитав дівчинку куди вона прямуй, і виріший випередити її. дівчинка навіть не могла подумати щось погане про вовка. та сірий випередивши бідолашну, вирішив розправитися з мачухою. коли шапочка прийшла додому вона не побачила нікого.і тут ,сердечна, зрозуміла свою помилку. та часу для жалю за поганою мачухою не вистачало. і вона побігла на . побачивши принца вона закохалася, і її кохання було взаємним. через місяць наша героїня вже вийшла заміж і була дуже щасливою.

Бути дружелюбиним люблють один одного

І. Нечуй-Левицький народився на Київщині. Варіант:Б

О. стороженко у своєму оповіданні повчає  читача, намагається йому прищепити риси доброти, чуйності, порядності, працьовитості, людяності, ввічливості і в той же час засуджує скупість, заздрість, підступність, жорстокість, егоїзм…так, у творі автор зазначає: 1) «глянеш на того щасливого, а він тобі показує на другого, а сам жалується на свою недолю». 2) «зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій павлусь. бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба». 3) «зовуть і скупого щасливим, бо у його багацько грошей; а він, неборак, увесь свій вік стереже тих грошей, як рябко на ланцюгу, ніякої користі з них не має — і голодний, і холодний, ще гірше од якого-небудь бідолахи». 4) «…той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує бога за те, що він йому послав…» 5) «не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагадує і заспокоїть…»