Твір на тему "Давня українська література"
Допоможіть будь ласка

писемність на східнослов’янських землях існувала задовго до прийняття християнства. матеріалом для письма у київській русі був дорогий пергамент. рукописи оздоблювали різними орнаментами. зшиті рукописи оправляли у книги. палітурками слугували дерев’яні дощечки, які обтягували або дорогою тканиною, або інкрустували сріблом чи золотом.

 

основою мови київської русі була жива давньоруська мова.

 

найдавнішими рукописними пам’ятками є остромирове євангеліє, початковий літопис, «повість временних літ», київський літопис, «поученіє» володимира мономаха, «слово о законе и благодати» іларіона, а також «слово про похід ігорів».

 

слід згадати нестора-літописця, видатного давньоруського письменника, який об’єднав усі попередні літописи, відредагував і доповнив новими матеріалами про початок русі; показав її місце в історії світу: «се повьсти временьньгх льт, откуда єсть пошла земля, кто в киевь нача первье княжити и откуда земля стала єсть». особливо докладно нестор розповідає про східнослов’янські племена, їхні закони і звичаї, розкриває загальноруський патріотизм у класовій боротьбі. важливо те, що дізнаємося з «повісті временних літ» про початок слов’янської писемності (основоположники кирило і мефодій), про опікування ярослава мудрого освітою, культурою, будівельною справою…

 

отже, ця пам’ятка розкриває перед нами тривалий період історії давньої русі.

 

київський літопис був продовженням традицій «повісті временних літ». за хронологією були об’єднані у певні цикли повісті та оповідання про життя, злочини і смерті князів. мабуть, головне те, що народ виступає тут могутньою патріотичною силою, визначає суспільне і політичне життя держави.

 

важливим явищем була поява циклу творів під назвою «поученіє» володимира мономаха. дітей він повчав жити за законами християнської моралі: слухати старших; дбати про тих, хто потребує ; щоб слова не розходилися із ділом; не вести розпутне життя; переборювати лінощі, бо вони гублять людину. на основі власного життя він застерігав дітей від нерозважливих вчинків.

 

вагомий внесок у розвиток ораторського мистецтва вніс київський митрополит іларіон своїм твором «слово про закон і благодать». по суті це церковно-політичний трактат, який був написаний під час війни русі з візантією. автор говорить про обшир християнської віри і цим самим створює власну патріотичну версію всесвітньої історії, указуючи на місце русі в ній.

 

звичайно ж, оригінальною пам’яткою є «слово про похід ігорів». це найвеличніший твір світового героїчного епосу. автор не відомий, але це людина рідкісного поетичного таланту, бо створив шедевр про боротьбу русичів з половцями. основна ідея твору — заклик руських князів до об’єднання, бо тільки спільними силами можна здолати ворога, захистивши цим свою батьківщину.

усі ці твори є гідним внеском у скарбницю світової духовної культури.

Стоїть корито,Повне води налите.(ставок).
Хоч не літак, а крилатий,Без крил не може працювати.(Вітряк)
Уночі гуляє,А вдень спочиває,Має круглі очі,Бачить серед ночі.(Сова)
Хто завжди правду каже?Який є, таким покаже,І без слів про все рас скаже.На нього дивишся, а себе бачиш.(Дзеркало)
Дуже я потрібна всім:І великим, і малим.Всіх я розуму учу,А сама завжди мовчу.(Книга)

Тополя символ жіночої краси калина символ дружної сімї чайка символ засмученої жінки

Літо – час розваг, задоволень та вільного часу. хтось на дозвіллі займається спортом, хтось дивиться телевізор чи грає у комп’ютерні ігри, а я читаю книги. цього літа я захоплювалася творами олександра гріна, а саме його повістю-казкою «пурпурові вітрила».герої «пурпурових вітрил» – мужній артур та ніжна ассоль – романтики. у них є світла мрія і вони у неї вірять. це віра у справжнє коханя, у щасливе майбутнє.я зрозуміла, що артур грей – фантазер, шукач чогось незвичайного. однак, це не заважає йому бути мудрим, мати добре чутливе серце. він не міг допустити, щоб із рук і ніг спасителя текла кров.я дізналася, що грей любив пригодницьку літературу і цю любов прищепила йому мати. а ще він від ранку до вечора сидів у бібліотеці і прочитав силу-силенну книжок. він хотів зрозуміти самого себе, розгадати незвідані таємниці, побачити заморські країни, позмагатися із бурею, зустріти свою любов, подарувати щастя їй.ще я зрозуміла, що у грея не відразу усе змінилося. він переміг себе, бо позбувся старих звичок, став себе фізично загартовувати. та й море не любить слабких.я полюбила ассоль. адже вона так довго шукала своє пурпурове вітрило. вона мала велику надію на краще. єгль подарував їй цю надію, що до неї припливе свій корабель з червоними вітрилами. і ця мрія не полишала ассоль.важливим для мене є ще і те, що я побачила, що герої твору як і я, розуміють, що усмішка, радість зустрічі, прощання і – вчасно сказане добре слово це найважливіше у житті.у кожного свій корабель, своя стежина у житті, але мені так хочеться, щоб вітрила у всіх були пурпурові, а вітер попутній.і хоча на жодній із карт неможливо знайти містечко лісс, я зрозуміла, що «пурпурові вітрила» о. гріна справді здатні творити дива.книга гріна нагадує про те, що кожен здатний зробити когось щасливим, аби було бажання робити добро, аби в серці була любов.