Твір роздум про день захисників України з 2 ССР і СПР

Захисники вітчизни! так ми називаємо тих людей, які протягом тисячоліть оберігали нашу землю, боронили її від нападників, захищали вдень і вночі, проливаючи кров і ві життя. 23 лютого україна святкує день захисника вітчизни, свято, яке ще з радянських часів перетворилося на всенародний чоловічий день. в цей день обов’язково вшановують чоловіків старшого покоління, які захищали нашу вітчизну від ворогів за років військового лихоліття. для військовослужбовців та й усіх чоловіків загалом цей день теж є особливим. адже він уособлює такі прекрасні людські якості, як доблесть і мужність. це свято символізує любов і повагу українців до своїх захисників і визволителів, до тих, хто сьогодні стоять на варті незалежності держави. дітлахи цього дня готують подарунки для своїх родичів чоловічої статі. їм безумовно, охоче матусі, сестри. дорослі ж улаштовують народні гуляння, відвідують виставки, концерти, беруть участь у святкових конкурсах тощо.

Тут розказується про те що в цьому уривку ніч, гроза дуже сильна та дуже шумно навкруги

1.Та є в мене,коли послухати одних,слабкість,а коли повірити іншим-дурість;саме вона й завдає найбільшого клопоту та лиха.
2.Я і досі завжди із хвилюванням входжу в передосінню золотисту втому полів,я і досі не можу спокійно дивитися на останні,стзі від негоди,вітряки,на ці добрі душі украінського степу,що віками вписували в сторінки хмар і неба нелегкий літопис хліборобськоі долі.

Світ врятує лише внутрішня краса, духовна. Зовнішність – надбання тимчасове і швидкоплинне, схоже на фантик від цукерки: кольори і яскраві картинки стираються прожитими роками, і залишається тільки наповнення. Воно може бути гірким і огидним, або солодким і прекрасним.Люди з чистою і доброю душею сяють зсередини, зігріваючи навколишній світ, намагаючись зробити його кращим. Вони доносять сміття до бачків, саджають дерева і фарбують сусідські паркани веселими кольорами. Внутрішні монстри змушують кидати недоїдене яблуко просто посеред вулиці, руйнувати пам’ятники і ображати інших.Людина з прекрасною душею понад усе прагне наповнити світ гармонією і добром. Вона змушує інших брати в руки граблі, і йти на суботник, захищати бездомних тварин, чи допомагати бабусі з важкими торбами. Власним прикладом вона демонструє, як зробити когось трохи щасливішим, як очистити Землю від зла і скверни.Краса не потребує кілограму пудри чи губної помади, бо найчастіше під тональним кремом ховаються монстри. Невдоволені, роздратовані, злі на оточуючих і самих себе, вони штовхають на злочини, змушують розв’язувати війни. Бажають знищити життя, заповнити планету хаосом і болем. Шукають втіхи у гидких вчинках, і не можуть знайти.
Потрібно шукати красу у буденних речах, теплих поглядах і маленьких подвигах, зроблених не на показ, а просто так. Занурюватися у мистецтво і книжки, бо в них заховані найцінніші перли буття. Розвивати і плекати душу, наповнювати серце добром і любов’ю. І коли всі люди на планеті розквітнуть щастям, перестануть заздрити і ховати ненависть у найтемніших куточках душі, Земля стане раєм.
А поки мільйони шукають свою уявну долю, руйнуючи все на своєму шляху, одиниці збирають уламки і власною душевною красою склеюють їх докупи, рятуючи світ від зла і загибелі.