Українська література, опубликовано 16.03.2020 15:26
Кого з героїв твору прозивали Фа-Дієзом?
Гната
Сергія
Василя
Митька
Питання №2 ?
2 бали
Яке прізвище дали хлопці Митькозавру?
Омельчук
Стеценко
Шумило
Діденко
Питання №3 ?
2 бали
Хто так характеризує головних героїв твору: «Тихі, сумирні, слухняні, посидючі. А книжки як люблять!.. Це ж щастя — таких діточок мати»?
бабуся Митька
дід Трохим
дядько Гнат
Ірина Семенівна
Питання №4 ?
2 бали
Хто з героїв твору казав таке: «Стільки читати — з глузду можна з’їхати»?
Василь
дід Трохим
Митько
Сергій
Питання №5 ?
2 бали
«Мені не було чого відповісти. Приголомшений, картаючи себе за негідний вчинок, я принишк у курені»
За що картав себе Сергій?
не догледів багаття, і воно згасло
не втримав чудовиська
заснув на посту
поїхав у село без дозволу батьків
Питання №6 ?
2 бали
Ким, за словами автора, була написана повість?
Сергієм
Митьком
бабусею
Митькозавром
Ответ оставил: Гость
Що таке краса? Відповідь залежить від того, про що йдеться в даний момент. Та краса оточує нас скрізь. В природі, в людях, у мистецтві. Не кожен бачить цю красу, хоча це дуже корисно. Уяввмо, що з багатьох кольорів ми бачили б лише чорний та білий кольори, що у всіх людей був би однаковий характер, що в їжі ми б відчували одні й ті самі смаки. Мало кому б сподобалось таке життя, мабуть, потрібно сказати, що нікому, хіба що роботам. Краса дійсно оточує нас всюди і без неї життя було б зовсім іншим. Та щоб зберегти цю красу навколо себе, також треба докладати зусиль. Нічого не існує саме по собі, отже треба приділяти уваги тому, що для нас важливо.
Ответ оставил: Гость
Метафора-А віща скрипка i срiбний вiдгомiн бринять, єднаються над
моїм дитинством, пiдiймають на крила мою душу i забирають її
в нерозгадану далину
порівняння- Передi мною, наче брама, розчиняється дiброва, до мене живовидячки наближаються далекi тихi води i прихиленi до них зорi.
персоніфікація-А віща скрипка i срiбний вiдгомiн бринять, єднаються над моїм дитинством, пiдiймають на крила мою душу i забирають її в нерозгадану далину.
порівняння- Передi мною, наче брама, розчиняється дiброва, до мене живовидячки наближаються далекi тихi води i прихиленi до них зорi.
персоніфікація-А віща скрипка i срiбний вiдгомiн бринять, єднаються над моїм дитинством, пiдiймають на крила мою душу i забирають її в нерозгадану далину.
Українська література, опубликовано 09.01.2019 16:01
Українська література, опубликовано 09.01.2019 16:01
Українська література, опубликовано 09.01.2019 16:01
Українська література, опубликовано 09.01.2019 16:01