Хто розповідає казки Емми Андієвської

Чому Федько спочатку забирав речі у дітей а потім виддавав?
Як відрізняеться Толя од Федька?
Що трапилось коли діти пускали змія?
Як поводились діти до Федька?
Чому Толя поліз на криги?
Що трапилось у кінці повісті?

Кожна пора року красива і неповторна по-своєму: і білосніжна зима, і весела буйнотравна весна, і красне літечко, і золота осінь. Про ці пори року складено безліч казок, прислів’їв, літературних творів. Багато поетів малювали картини природи, оспівували її неповторність і красу.Видатним майстром пейзажної лірики є Яків Щоголів, який у своїх поезіях зобразив природу у різні пори року, в погожі дні і в негоду. Красу осені показав у поезії «Листопад». Швидко промайнув вересень зі своїми турботами, жовтень збіг непомітно. І ось уже:Морозний вітер в гай і лісподув з холодних містй нещадно з дерева обнісчервоно-жовтий лист.Сіре осіннє небо автор порівнює з циновим дахом, а краплі від роси — зі сльозами. Морозний вітер додає до словесної картини відчуття осіннього холоду, а повторення літери «с» у рядках створює сумний настрій:І висне небо в ті часи,немов циновий дах,і стигнуть краплі від роси,як сльози, на гілках.Осінь у вірші сприймається як жива істота. Листопад наділяється здатністю до людських почуттів. Він береже, жалкує, плаче. Поезія має і символічний зміст. Поет звертається до людини похилого віку, до людини, що досягла своєї «осені» із запитанням: чи гідно прожиті роки, чи багато хорошого було в житті, чи є за чим жалкувати:А ти хоч краплю теплих сліззоставив від весни,щоб плакать так, як плаче лісза літом восени!

Метафора - это слова или значения которые употребляются в переносном значении,их основа это сравнение предмета с чем-то по их общему признаку.
Эпитет- похоже к имя прилагательному,только "по-литературному",определение при слове, влияющее на его выразительность, красоту произношения. Выражается преимущественно именем прилагательным, но также наречием («горячо любить»), именем существительным («веселья шум»), числительным («вторая жизнь»). 
Описание - это сочинение или мысль в котором коротко ОПИСЫВАЮТ что-то.. 

Действие былины начинается с того, что Илья Муромец собирается в путь: постояв «заутреню во Муроме», он к обедне хочет поспеть «в стольный Киев-град». Перед Черниговом встречается ему вражеское войско, которое он разбивает. Черниговские «мужички» просят его стать воеводой в городе, но Илья Муромец отказывается и едет дальше по опасной прямой дороге в Киев, несмотря на предостережения об обитающем там Соловье-разбойнике - он губит путников «посвистом соловьим» и «покриком звериным».

Богатырь ранит и берет в плен разбойника, а затем, приехав в Киев, оставляет его на княжеском дворе связанным. Князь Владимир не верит в рассказ о том, что гость проехал по прямой дороге в Киев и победил Соловья-разбойника. Удивленный тем, что грозный враг, действительно, пленен, князь просит его показательно посвистеть. Когда тот производит своим свистом разрушения в городе, Илья Муромец вывозит его в чисто поле и казнит.