Візьміть участь у дискусії на тему"чи можна славка беркуту вважати слабкодухим"?

Нет он не а не отбирал

 З одного боку, в них ми можемо навчитися чомусь новому, на конкретних прикладах побачити, як певна людська поведінка вплинула на долю, внесла в неї свої корективи і зміни. З іншого боку, читаючи ці твори, у нас є можливість дізнатися все корисне про життя в певні історичні епохи. Завдяки цьому ми вчимося новому і корисному, стаємо розумнішими, більш розвиненими і багатими духовно.Одним з таких корисних і повчальних для молоді творів є повість авторства Андрія Чайковського під назвою «За сестрою». У ній розповідається про одну з найскладніших сторінок української історії – про ті часи, коли на нашу землю приходили монголо-татарські загарбники. Вони вели жорстокі, нелюдські бої і битви з нашими козаками, і ці сутички могли закінчитися як завгодно, складно було передбачити їх розвиток і результат. Одним з головних героїв повісті є український хлопець Павлусь, який у свої юні 15 років пройшов через таке, через що деякі сучасні зрілі чоловіки ніколи не проходять. Після одного з набігів він повинен був покинути рідне село. Йому вдалося вижити і спочатку не потрапити в полон, але туди потрапила його улюблена сестра. Після цього він намірився зробити головну дію у своєму житті і таки врятувати сестру і забрати її з Криму, куди її колись вивезли. Пройшовши через безліч складних обставин і дивовижних пригод, Павлусь все одно не міг досягти своєї мети, адже вона була дуже важка. Тим не менш, в певний момент йому посміхнулася удача, і все у нього все-таки вийшло благополучно.

Цікаві факти про Михайла Стельмаха
 1.Народився він 24 травня 1912 року на Вінниччині в родині хлібороба. Змалечку йому прививали почуття щирості, любові та людяності. Ще з дитячих років він з жадністю поглинав усі книги, що були вдома та в місцевій бібліотеці. Навчаючись у Вінницькому педагогічному інституті Михайло робить перші літературні кроки. За редакцією А. Малишка виходить його збірка «Добрий ранок».
2.В роки Другої світової війни служив на фронті, де отримав поранення у голову та спину. Будучи списаним медкомісією у зв’язку з пораненням, він починає працювати військовим кореспондентом в газеті «За честь Батьківщини».
3.У воєнний період зав’язується дружба з М. Рильським, який стає його наставником та прикладом для наслідування. За його допомогою виходять дві збірки фронтових віршів — «Провесінь» та «За ясні зорі».
4.У Михайла Стельмаха була чітка громадянська позиція – він виступав за мир. Саме тому був обраний делегатом Асамблеї ООН від України та нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
5.Був одружений та мав трьох дітей.
6)Михайло Стельмах має звання Героя Соціалістичної Праці.
7) Він був депутатом Верховної Ради СРСР та академіком АН УРСР. Входив до Спілки письменників України.
8)Окрім прози та поезії, він займався написанням п’єс та сценаріїв для фільмів.

Кажуть, що поет формується у дитинстві. Маленька тендітна дівчинка мріяла про надзвичайну дивну казку (вірш «Мрії»). Вік лицарства і шляхетних вчинків приваблював не одне покоління юних романтиків. Однак у Лесі Українки своє бачення доби мужніх воїнів, лицарських турнірів: Тільки дивно, що не принци. Таємницею укриті. Не вродливі королівни Розум мій очарували. Дівчинка гортала малюнки лицарських романів. Її приваблювати не переможці лицарських поєдинків, котрі «промовляли люто “Здайся!”», а переможені. Нехай вони і «розпростерті», до землі прибиті списом, але з уст зривається горда відповідь: «Убий, не здамся!» Маленька дівчинка Леся вже тоді, в пору свого дитинства, поважала силу духу, справедливість. Вона поважана тих, хто навіть під загрозою смерті не хотів здаватися. Можливо саме в них вона вчилася великої мужності. Ця мужність знадобилася їй у житті, допомагала боротися з власною недугою та життєвими негараздами. В іншому вірші «Як дитиною, бувало» маленька мрійниця Леся виступає мужньою і гордою дівчинкою. Гулі від падіння не викликати сліз. Вона тихо вставата і ніколи не скаржилася на біль від забиття: «Що болить?» — мене питали. Але я не признавалась — Я була малою горда, — Щоб не плакать, я сміялась. Такою була поетеса в дитинстві. Вона поважала в людині гордість і силу духу. Сльози Леся, як і лірична героїня вірша, вважала слабкістю. Але минув час, і вже доросла Леся переглянула свої погляди. Щоб не скінчилася драматична ситуація злим жартом або не зірвалося з уст в’їдливе зауваження: Безпощадній зброї сміху Я боюся піддаватись, І, забувши давню гордість. Плачу я, щоб не сміятись. Характер Лесі Українки сформувався в дитинстві. Просто з дитинства вона ввійшла в літературу — як символ мужності, стійкості, нездоланності людського духу.