За допомогую цього приладу визначають. . . . . . . . .
кількість водяної пари в 1 м³ повітря, виражена у грамах, - це. . . . . . . .

Вранці їх із сестрою покликали до пана. Девлет-Гірей сказав просити всього, чого захочуть. Діти попросили волі. Павлусь раптом згадав про Остапа Швидкого, свого земляка, який його рятував у неволі, і випросив волю й для нього.

...Климко прокинувся з головним болем. У нього дуже болiло у грудях... Вiн зрозумi, що вiн у домi, який дуже гарно знае. Спочатку вiн дивився тiльки у стелю, вiд болю. Коли йому стало краще вiн повернув голову у сторону, i побачив свого найкращого товарища-Зульфата, який сидiв за столом, спиною до хлопчини. Климковi стало дуже добре,побачивши свого найкращого друга цiлим i неушкодженим. Набравшись сил Климко гукнув Зульфату:- Зульфат... Ты спиш?                                                                                                          Зульфат повернувся до Климка, i як закричить:- Клим! Га Клим! Вiйна закiнчилася! Чуешь! Закiнчилася! Ми перемогли! I ти живий!                            Коли Климко почув це, став веселим, у нього пройшов весь бiль, йому захотiлося кричати вiд радостi. Коли хлопцi вийшли з дому, побачили Наталю Миколаiвну, яка вiдразу пiдбiгла до Климка, i загонула його до себе. Пiсля цього Клим поiхав до тiтки Марини, радий, щасливий, що всi його випробування закiнчились.         Написала по быстрому. Может пойдет) Удачи)

Тема: роль праці в житті людиниІдея:закликає народ до праці, і показує що щирим працівникам є подякаХарактер: веселий бадьорий бойовий оптимістичний! Давай 15 балов

Дівчинка гортала малюнки лицарських романів. Її приваблювати не переможці лицарських поєдинків, котрі «промовляли люто “Здайся!”», а переможені. Нехай вони і «розпростерті», до землі прибиті списом, але з уст зривається горда відповідь: «Убий, не здамся!» Маленька дівчинка Леся вже тоді, в пору свого дитинства, поважала силу духу, справедливість. Вона поважана тих, хто навіть під загрозою смерті не хотів здаватися. Можливо саме в них вона вчилася великої мужності. Ця мужність знадобилася їй у житті, допомагала боротися з власною недугою та життєвими негараздами. В іншому вірші «Як дитиною, бувало» маленька мрійниця Леся виступає мужньою і гордою дівчинкою. Гулі від падіння не викликати сліз. Вона тихо вставата і ніколи не скаржилася на біль від забиття: «Що болить?» — мене питали. Але я не признавалась — Я була малою горда, — Щоб не плакать, я сміялась.