Написати про дятла в художнім творі

якось мені довелося стати мимовільним свідком полювання на дятла. полював на птаха мій друг тарас, і робив він це у власній оселі. дятел залетів у його двоповерховий будинок через вікно. з самого ранку. тоді мені якраз довелося ночувати у тараса вдома.візиту непроханого “гостя” тарас спочатку зрадів. втішилися і його родичі. вони дивилися на птаха, який сторожко сидів на карнизі у кутку кімнати. тарас побіг на кухню, і приніс у блюдці молока. я здивовано подивився на друга, який не знав, що дятли молоко не дуже полюбляють. за секунду птах дав зрозуміти тарасу і його родичам, що молока пити він не буде. освоївшись у кімнаті, він почав довбати стіну потім, вочевидь не знайшовши у стіні комах, перелетів на дерев'яну шафу, залишивши до того на стіні декілька відмітин. першим на дятлове неподобство відреагував тарасів кіт. тварина стрибнула на птаха, і той, злетівши з шафи, почав літати хатою. за ним кинулися і мешканці будинку.давай справа заходь, оточимо його! — перегукувались мешканці дому. — ще трохи і зловимо! наляканий дятел залетів на кухню. він перекинув пакети з приправами, а його переслідувачі скинули на землю декілька табуреток та каструль.наробивши гармидеру, дятел, врешті, викликав співчуття усієї родини мого друга. птах намагався вилетіти у вікно. кватирка була зачинена. глухий звук, і пташка вже лежала на землі. поруч виднілося декілька краплин крові. мешканці будинку відразу змінили гнів на співчуття. продовжував атакувати птаху лише кіт. проте тарас вправно зловив його за задні лапи, а потім зачинив у іншій кімнаті.дятла ж поклали на подвір'ї. полежавши декілька хвилин на траві, на моє здивування та на радість тараса він оклигав, і полетів.