Решить, прочитайте прислів’я. випишіть займенники, зазначивши, до якого розряду належить кожен з них.

зразок. отой – вказівний; наший – присвійний.

1. і наше віконце колись побачить сонце. 2. кожен звір своєї стежини тримається. 3. не вчи плавати щуку: вона знає свою науку. 4. мудрим ніхто не вродився, а навчився. 5. коли б свині крила, вона б і небо зрила. 6. бджола з кожної квітки мед збирає.​

Так людині потрібна гідність.Тому що 
Кожна людина є цінною та неповторною. Усі ми різні, але прагнення
стати гідною людиною має стати нашою спільною рисою. Недарма кожен з
батьків намагається зробити усе можливе, щоб їхня дитина виросла гідною
людиною. Але як це – бути гідним? Що таке гідність?
Протягом життя ми всі робимо вчинки та приймаємо рішення.
Деякі з них є правильними, деякі призводять до помилок. Таким чином ми
вчимося та розвиваємося. Є також певні орієнтири, на яки ми маємо
рівнятися – морально-етичні принципи, затверджені суспільством.
Гідність – це вміння тримати себе та свої думки чистими, що
допомагає вчинити правильно, навіть якщо для цього доведеться боротися з
особистими емоціями та переступати через свої слабкості. Гідність – це
внутрішнє відчуття благородства та відчуття власної відповідальності за
своє життя та життя близьких. Гідна людина має чисті думки, адже саме
від цього залежать її вчинки. Чесніть, благородство, порядність,
співчуття до навколишніх та доброзичливість допомагають людині стати
гідною.
Наше життя є складним. В ньому зустрічається усе: радість і
горе, нагороди та випробування. Ми стикаємося з підлістю, зрадою,
ненавистю та болем. Це також невід’ємні частини нашого життя, але
тільки від нас залежить: чи гідно ми витримаємо ці складні життєві
іспити та вийдемо з труднощів переможцем, зберігши людяність,чи
зламаємося та втратимо єдине, що нам по суті належить – свою гідність.
Сьогодні, коли в сучасному світі досить важко знайти
правильний шлях, адже моральні цінності та еталони правильної поведінки
у суспільстві докорінно зламані, а людське життя не важить нічого,
сьогодні, як ніколи, гостро постає проблема пошуку та відродження
насамперед у самому собі цих вічних рис, що врешті решт і роблять
людину гідною – тобто справжньою Людиною.

Важкий, тяжкий .......

Україно! Ти для мене найкраща й єдина.Моя школа!Ти зостанешся в моєм серці навіки.

 Сьогодні директор школи весь день зазначає в календарі день медалі.