Твір. зимова казка в лісі. вживаючи односкладні речення

амріяний зимовий вечір. летить лапатий сніг. ліс принишк, спокійний і зачарований. зі аж моторошно стає. холодний морозний вітер несамовито пролетить між дерев,  і  знову тихо. тільки дерева сумно похилилися. гілки на очах перетворюються на таємничі силуети. хтось пробіг стежкою, визирнув із-за дерев, промайнув  біля пишної калини. а ясні,  тихі  зорі  світять над лісом. місяць-молодик визбирує крапельки — сузір’я в небі, у полі. здається, це вони на ліс і там виблискують на гілках, мов справжні коштовні камені діаманти, рубіни, сапфіри, потім відбиваються в кожній сніжинці, наче чисті, прозорі сльози. а вечір чаклуєє  свою чарівну казку  (л. гулюк).