Якщо в когось є відповіді на зошит доя контрольних робіт з укр. мови та літератури, то напишіть мені в інстаграм @_vsegda_100boy_ .
Дієприслівниками є всі слова рядка: а) Співаючі, принісши, захищаючи;
б) випікши, танцюючи, розмито; в)стрічаючи, зробивши, міліючи;
г) цілуючи, здоланий гаючи

Розумненький.
Корень-розум
Суф-н
Суф-еньк
Зак-ий.

"Я люблю літо. Люблю його жителів: птахів,комах,звірів.Люблю канікули. Люблю відпочивати на природі.Але нажаль на нього ще довго чекати."

"Після літа-восени ліс змінює..."

І частина. Степан Радченко разом з односельцями Надійкою і Левком дісталися Дніпром до Києва на навчання. Степан оселився на Подолі, у дядькового знайомого крамаря Гнідого. Спочатку він жив у столярній майстерні поряд з коровами, спав на дошках, їв черствий хліб із салом. Степан пішов до інституту, але треба було ще пройти приймальну комісію, намагався влаштуватися на роботу, проте його ніхто ніде не чекав, незважаючи на заслуги перед революцією. Він навідався до Левка, потім до Надійки, яка все більше йому подобалася. І ось нарешті Радченко склав іспити — і став студентом. Господар Гнідий запропонував Степанові перебратися жити в будинок, на кухню, але за це він має допомагати по господарству. У Надійки на квартирі збиралося товариство.Один з юнаків запропонував відвідати літературну вечірку. Степан із заздрістю слухав майстерне читання творів молодих і вже відомих письменників, а також оплески, якими обдаровувала митців вдячна аудиторія. Радченко вирішив написати оповідання про свою бритву, якою як полонений повстанець викупився у черкеса з денікінського полону, а потім повернув її собі, бо того солдата було вбито. "Долю своєї бритви він підніс до історії громадянської війни, зробив її символом виборюваної влади". Підписав свій твір більш благородним ім’ям "Стефан Радченко". Він поніс оповідання відомому літературному критику Світозарову, але той навіть не захотів з ним