КОНТРОЛЬНИЙ ПИСЬМ. ПЕРЕКАЗ ТЕКСТА З ЕЛЕМЕНТАМИ РОЗДУМУ текст називается закопане золото

Виходжу на двір й бачу - зібралася малеча й таємничо щось обговорює.

Соціально-психологічною передумовою побудови громадянського суспільства, утвердження демократії і збереження незалежності України є формування в її громадян національної гідності, патріотичних почуттів і відповідальності за долю держави. У зв’язку з цим освіта повинна сприяти розвитку української культури, утверджувати українську національну ідею, формувати в дітей і молоді громадянську свідомість і національну самосвідомість.

Національна самосвідомість особистості – розуміння і почуття належності до етнічної спільноти як результат освоєння культури, традицій, звичаїв свого народу. Вона включає: 1) усвідомлення себе як індивіда на основі уявлень і знань про свої природно-біологічні властивості, зовнішність («Я-національно-фізичне»); 2) усвідомлення себе як носія національної психології на основі пізнання впливу на психічні процеси, почуття, прояв волі, розуму, мовлення, належності до певної нації, народу («Я-національно-психологічне»); 3) усвідомлення себе як носія національних властивостей особистості на основі пізнання залежності своєї життєвої позиції, ставлення до дійсності, інших людей, праці від національної належності («Я-національно-соціальне»); 4) усвідомлене ставлення до історичного минулого, сучасного та майбутнього етносу, нації; 5) усвідомлене, дійове ставлення до духовних та матеріальних цінностей нації та стійка потреба у їх збереженні та примноженні; 6) усвідомлення особистістю власної відповідальності за долю нації, її теперішнє і майбутнє. Завдяки національним особливостям особистість здатна зберегти наступність традицій і звичаїв свого народу, продовжити шлях його соціального і культурного розвитку

Вчення (с. р.) - невчення (с. р.), світ (ч. р.) - тьма (ж. р.), правда (ж. р.) - кривда (ж. р.)

Колись були два хлопця Микита й Пертро. Ось бачать дідусь йде старий вже,він у них питає-куди ж мені іти до червоного магазину? Я вже старий та нічого не бачу.Товариші ще незнали де він але тут Петро скрикнув-Там на право! дідусь пішов.Микита питає-чому ти не сказав правди що ще не знаєш де він? -Так треба було щось сказати.-Тай правда мудрий мовчить а дурний говорить.