Без солі - несмачно.
Без хліба - неситно.
Дурному не скучно й самому.
Підкреслити члени речення​

Смородин вкусная и кислая
Ананас вкусный сладкий
Помидор красный полезный
Морковь оранжевая полезная вкусная

Кож-на лю-ди-на з ве-ли-кою лю-бов*ю зга-дує те міс-це,де во-на на-ро-ди-ла-ся. Це ма-лень-ка бать-ків-щи-на кож-но-го з нас.
Ук-раї-на! Це на-ша зем-ля з її слав-ною іс-то-рією і муд-ри-ми,та-ла-но-ви-ти-ми людь-ми.По-тя-гом ба-га-тьох ві-ків наш на-род бо-ров-ся за свою не-за-леж-ність і пе-ре-міг.
Ук-раї-на в усьо-му, що нас ото-чує. Це і яс-не не-бо над пше-нич-ни-ми ла-на-ми,і чер-во-на ка-ли-на в лу-зі,і кри-ни-ця на под-вір*ї,і руш-ни-чок,ви-ши-тий ма-ту-сею.Лю-біть свою Ба-ть-ків-щи-ну!(За Г. По-чеп-цо-вим)

Повага до старших
Скільки жили у світі люди, стільки вони підтримували ці традиції, а крім цього створювали нові. Такі, як, наприклад, традиція поваги до старшого. І мені здається, що з’явилася вона якось сама по собі, просто протягом спілкування

Повага до старшого не є якимось ритуалом, що повторюється тільки кілька разів у рік. Ми повинні підтримувати її щодня. Я не маю через, що треба повторювати своїм батькам, бабусям і дідусям, що ми їх поважаємо, адже слова – це тільки слова. А слова треба підкріплювати діями. І як же довести старшим, що ми їх дійсно поважаємо? Чи дуже це важко? Чи багато зусиль треба до цього додати? На мою думку, це зовсім не важко й не має потреби в майже ніяких зусиллях. Лише небагато. Зовсім не важко поступитися місцем у трамваї або тролейбусі. Але це вже і є знак поваги до старшого. Постояти зовсім не важко, а от бабусі посидіти приємно буде. Цей учинок – дріб’язок, але він показує, вихований людина, чи ні. Хлопчик, що півнем сидить у переповненому автобусі, а поруч коштує стомлена бабуся, зовсім не викликає поваги. А іноді буває й так, що вона просить його поступитися місцем, а хлопчик відмовляє. Це, на мій погляд, уже зовсім хамство!

Крім цього, треба завжди бути ввічливими. Якщо хочеться щось попросити, треба сказати «будь ласка», а коли одержуєш те, що хотів, треба подякувати. Не можна підвищувати голос на дорослі. Це буде просто непристойно. Ми не завжди згодні з ними, але все-таки треба стримуватися. Якщо до тебе звертається хтось із дорослих, то завжди треба вислухати, не перебиваючи, а вже потім висловлювати свою думку. Тому що неввічливо буде влазити, або ще гірше, канючити або кричати. Якщо я не згодний з думкою старших, то говорю це спокійно, без крику й гамору. Хоча іноді так хочеться розлютити, я намагаюся стримуватися. Неповагою також буде влазити в розмову дорослих, а якщо все-таки дуже хочеться сказати щось, треба спочатку вибачитися за втручання, а вже потім говорити. Існують і іншого правила, що стосуються спілкування. До людей, які займають у твоєму житті різні місця, треба й звертатися по-різному. Якщо це вчителька або незнайома людина, треба називати її на Ви, тому що називати на ти можна тільки найближчих людей, які старше тебе: маму, батька, бабусю або дідуся. А тітку й інших родичів треба величати тільки на Ви

Всі ці правила прості, і їх не так уже й багато, тому я вважаю, що саме так повинен поводитися кожний