Фонетичний розбір слова забувається

Це портрет козака в похідному одязі зі зброєю в руках. Художник намагається зобразити суворого і водночас задуманого запорожця.
На передньому плані картиними бачимо немолоду людину з міцною поставою. Позаду бувалого воїна — сутички, війни, битви. На смаглявому обличчі сліди часу і переживання, адже чоло пооране глибокими зморшками. Густі чорні брови суворо насуплені, в очах причаєний смуток, задума. Орлиний ніс із горбинкою надає обличчю виразу мужності, сили і впевненості в собі. На самому чубі розлігся оселедець. Довгі вуса грізно настовбурчені, а густі, як ліс, брови нависають над очима.
Одягнений чолов’яга у сорочку з жупаном. Зверху, наче шкура ведмедя, обвисає кирея. У міцних руках захисника народу застигла шабля, загартована в кривавих боях.
Образ героя, змальований художником, викликає пошану до вірного сина свого народу, нагадує славне історичне минуле.
На мою думку, художнику вдалося зобразити на картині задуманий і водночас суворий вигляд запорожця.

1 Двоскладні
Чорна ніч інкрустована ніжністю.
У майбутнього слух абсолютний.
2 Називні
Затяжок, стіжок, день золотий.
Червоний гребінь горизонту.
Наді мною свинцеві води. (Це речення схоже на неповне!)
Степи, степи, стерня та роси.
3 Означено-особові
Відмикаю світанок скрипковим ключем.
4 Неозначено-особові
Затули свої очі долонями сліз.
5 Безособові
Вже немає ні хвилі, ні хмар...
Мені холодно тут.

Однорідні члени: жартівливе, повчальне.
1) Оповідання було жартівливе і повчальне.
2) Оповідання було жартівливе, але повчальне.
3) Оповідання було жартівливе, а повчальне.