Розтавити пропущені знаки.
Вся голова була затикана квітками з голови на плечі падали жиутками стрічки в руках вона держала білий вишиваний рушник.​

Коли ми чуємо слово Українці, мене переповнює почуття повноцінності, то що я знаю свою преднодлежность до культури і спадщини моїх рідних не тих щоранку мене буде, і не ті хто мені викладає знання, а ті хто столетіяі творили і творили історію. Всі ті кого ми зараз називаючи свої предками.

Ніхто, щось, хто-небудь, будь-який, абихто.

Моя родина.
Мене завжди підтримує моя родина, я був(ла) захищений(на), в безпеці. Мене ніколи не сварять за мій усвідомлений вибір. Мене виховують тільки рідні, добрі, лагідні батьки. Тому, я завжди націлений(на) на успіх.

Тоди Галина промовляючи тихо подивилася на матир:"я  б з задоволенням та я мене мати не пустить!?"