САДИ ЦВІТУТЬ
Неначе густим молоком облиті фрук-
тові дерева. Ось виструнчились у весня-
ному святковому вбранні вишні, сливи,
черешні, груші. Що за краса! І очей від
них не одведеш! Тягне до них, піді-
йдеш, милуєшся і не намилуєшся.
Радість і для невтомних трудів-
ниць — бджіл. Снують вони по квітах,
перелазять моторно з однієї квітки на
другу, щоб швидше набрати меду. А по-
тім мчать бджілки до своїх хаток-вули-
ків. Швидко треба скласти солодкий
прозорий мед у стільники і повернути-
ся за новою маленькою порцією меду.
Адже це перший весняний взяток. По-
спішати ж треба.
А на землі синьоокі проліски, перші фіалки соромливо піднімають го-
лівки й сила-силенна вже справді весняних квітів. Недаром же саме цей
місяць зветься квітень (За О. Копиленком).

II. Знайдіть у тексті модальні частки, визначте їхню групу за значенням. Поясніть, яких
додаткових відтінків у значенні надають частки реченню чи окремому слову ОЧЕНЬ НУЖНО ❤​

Можливо є слово тук(сама незнаю)

Авло Чубинський біографія скорочено на українській мові викладена в цій статті. Павло Чубинський коротка біографія Павло Платонович Чубинський — український етнолог, фольклорист, поет, автор слів Гімну України. Народився 15 (27) січня 1839 року на хуторі поблизу Борисполя у небагатій дворянській сім’ї. Після закінчення Другої київської гімназії вступає на юридичний факультет Петербурзького університету. У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу «Основа», де познайомився з Т. Шевченком, М. Костомаровим. Після мітингу проти розправи над учасниками варшавської маніфестації Чубинського виключають з університету, і він деякий час живе на Чернігівщині, у селі Ропша. 1861 року захищає в Петербурзі дисертацію і здобуває науковий ступінь кандидата правознавства. Повернувшись в Україну, впродовж 1861–1862 років пише статті для «Основи», співпрацює з «Черниговским листком» та з «Киевскими губернскими ведомостями». У цей час намагається відкрити безкоштовну сільську школу в Борисполі, але не добився дозволу влади. Належав до течії хлопоманів. 1862 року в Києві кілька українофільських гуртків об’єдналися в Громаду, проти них було заведено кримінальну справу. Тієї осені 1862 року Павло Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», що став національним гімном українського народу. Після прийняття Валуєвського циркуляра 1863 року потрапив під негласний нагляд. Був висланий на поселення в Архангельську губернію. Перебуваючи на засланні взяв участь в історико-статистичному вивченні краю. Завдяки особистим якостям займав різноманітні посади в губернських статистичних комітетах (працює слідчим, секретарем статистичного комітету, редактором губернської газети, чиновником з особливих доручень при губернаторі). Очолював експедицію з вивчення Печорського краю і Заполярного Уралу. За його ініціативою була відправлена експедиція навіть на Нову Землю. У 1869 р. дістає дозвіл про повернення до України й очолює етнографічно-статистичну експедицію Російського географічного товариства в Південно-Західному краї. 1873–1875 — секретар (1875–1876 — заступник голови) Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. У 1876 р. Чубинського було вислано з Києва. За допомогою президії Російського географічного товариства він дістає дозвіл проживати в Петербурзі. У 1879 р. Чубинський пішов у відставку, тяжко захворів, і до кінця життя був прикутий до ліжка. Помер 17 січня 1884 р. в рідному селі. Таке коротке повідомлення про Павла Чубинського ви можете доповнити на свій розгля

Означає, що когось(щось) давно не було. Або дуже швидко утік

Казав циган: нема правди в світі, тільки в бога та в мене трошки.

Крутить, як циган сонцем.

Пристав, як циган до точила.

Циганові забожиться, що батогом ляснуть.

Як бере циган сіно, каже: я сокиру насталю, як набрав каже: зроблю, а як за ворота вийде — і цього з його буде.