. Укажіть речення з відокремленими членами.
А Аж теплою хвилею обдало Тоню при згадці про батька, про його запальність та гостру, гоноровиту вдачу.
Б Разом зі всіх боків запалала Тухля, прориваючи огненними язиками грубу пітьму.
В Це був тендітний, бліденький підліток, мало схожий на сільських хлопчаків, огрубілих, засмаглих, немов налаштованих до роботи.
Г Мабуть, ніде в світі немає більше таких пісень, і вже тільки заради них варто народитися в цьому краї.
2. Як відокремлюється прикладка зі словом як?
А Завжди;
Б не відокремлюється ніколи;
В лише тоді, коли вона має відтінок причини;
Г коли надає додаткового відтінку значення.
3. Укажіть речення, у яких правильно розставлені розділові знаки.
А За Джериною хатою під старою грушею спав молодий парубок, підклавши під голову білу свиту.
Б Окрім Добрині було поранено ще кілька чоловік.
В Машини майже всюди стояли вже готові грубо збиті з сірого дерева, позверчувані і позбивані кісками.
Г А далі од берега, коло самих хат, ростуть дикі груші та яблуні.
4. Укажіть речення, яке ускладнене відокремленим уточнювальним членом (деякі розділові знаки пропущено).
А Тільки Лиско лежить коло дверей передні лапи, положивши на них голову.
Б Тут серед степової тиші казка сама в слово.
В В кінці села коло самої Роставиці стояла хата старого Петра Джері.
Г Я пізнав у ньому лелеку званого ще гайстром чи бузьком.
Завдання 5–6 передбачають встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою, потрібно дібрати відповідник, позначений буквою.
5. Визначте, які відокремлені члени є в реченнях.
1 Означення
2 Прикладка
3 Додаток
4 Обставина А Місяць уже сідав, ховаючись за хатами і деревами
Б Старі дуби, зелені, свіжолисті, про давнину свою шумлять
В Здається, ніхто цього, окрім мене, не помітив
Г Подвиг цієї жінки, Людмили й Майстра, викликає захват
6. Установіть відповідність між реченням і відокремленим другорядним членом у ньому.
1 Відокремлений уточнювальний член речення
2 Відокремлений додаток
3 Відокремлене означення
4 Відокремлена обставина А Спить вітер на колінах у беріз, окутаних у молоко туману (Б. Чіп)
Б Лев упав і довго, лежачи, стогнав (Л. Глібов)
В Тут, під кронами білих розпашілих каштанів, причаїлися наші, повні щастя, літа (Д. Луценко)
Г Здається, вогнем чудесним сяють зорі з дніпровських круч (Д. Луценко)
Д Не маю іншого тепла, окрім отчого краю (В. Баранов)
Завдання 7–8 є завданнями відкритої форми.
7. Запишіть речення, вставляючи, де потрібно, пропущені розділові знаки.
Край села у глибокій долині біг поміж волоських горіхів струмок (М. Коцюбинський).
8. Виконайте синтаксичний розбір речення. Визначте частини мови.
Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь (М. Коцюбинський).

"Ти вивчила уроки?", - суворим голосом запитала мама

1. некачественно выполнять что либо
2. Делать плохо
3. не знать

Зима

Цього року була дуже тепла та довга осінь і здавалося, що їй не буде кінця. Вже давно з дерев опало усе листя, а літні птахи улетіли у вирій. У будинках увімкнули опалення, день у день я вранці визирала у вікно, з надією побачити сніг. Та снігу все не було, а за вікном стояла насправді «Унылая пора», але ніяк не «Очей очарованье». Лише один раз перший сніжок лише припорошив місто, та й то ненадовго, і вже через декілька годин повністю розтанув. Утворилась сльота та мокротеча, які мені, та й не тільки мені, зовсім не подобається. Ні осінь, ні зима, ні те, ні се.

Така погода нагадувала мені пізню весну, коли зима буває досить затяжною, як цього року осінь. В таку пору весь світ ніби завмирає в очікуванні природних змін. Але очікувати на весну все ж таки не так сумно, як спостерігати за вікном похмуру та непривітну пізню осінь. Бо весною с кожним днем все веселіше припікає сонечко, а восени за вікном кожний день залишається одноманітність похмурих днів. Здається, що ніколи не буде змін, і це визиває у людей нудьгу і погіршує настрій. І хоча й кажуть, що у природі немає поганої погоди, мені здається, що це не так, бо стан природи відображається в людях та в їх настрої, як у дзеркалі.
Пройшла половина грудня і нарешті у небі закружляли такі довгоочікувані сніжинки. Спочатку вони були зовсім крихітні та рідкі, але потім становились все більші і частіші, доки на почався справжній снігопад. Нарешті, дождалися! Цей сніг розтане вже не скоро. На радість дітям і дорослим він змінить зовнішній вигляд дерев, будинків, вулиць, та й люди також зміняться в кращу сторону та поліпшиться їх настрій.
Ось я іду по тихій і спокійній вулиці..... На будівлях, деревах і доріжках лежить пухнастий сніжок, який переливається в променях зимового сонця. Маленькі зірочки, які повільно злітають з неба, обережно сідають на мій ніс і щоки, ніби мовчазливо повідомляють мені про прихід моєї улюбленої пори року – справжньої сніжної і морозної зими.
Усі сніжинки мають різноманітну форму і зовсім не схожі одна на одну. Я звертаю увагу, як на рукаві затримується одна з цих сніжинок і ненадовго дозволяє милуватися собою. Раптом пухнаста шестикутна красуня з красивими перетинками починає танути і зникає, залишивши після себе лише маленьку краплину води. Сніжинка зникає, але на душі надовго залишається почуття моєї причетності до природи та зимової краси.

А білі зірочки все падають і падають з м’якого, просвітленого і затишного зимового неба, вкриваючи білим іскристим килимом притихлу землю, щоб захистити її від лютих морозів.
Я дуже люблю зиму з її непостійністю, чарівністю, її морозами і жорстокими хуртовинами, привабливістю білого покривала та гомоном дітвори на ковзанках. Я кожний рік з нетерпінням чекаю прихід цієї дивовижної пори, яка приносить з собою гарний настрій, зимові свята та неповторні розваги. А ще зима мені подобається за те, що кожний раз після лютих морозів, снігопадів і хуртовин врешті-решт наступає весна, яка несе усім нам нові сподівання та надії. Ми б ніколи не змогли в повній мірі оцінити усі переваги літа, якби не знали справжньої української зими.