1) Формами дієслова є всі слова рядка
А) задумано, домовлений, перехід
Б) заощадивши, капітально, виплатити
В) куплений, здійснивши, форсувати
Г) відмовлятимуся, внесок, заблоковано
Д) перерахунок, капіталізувати, зміг

2) Числівниками є всі слова рядка
А) три, третина, триповерховий, утричі
Б) поодинці, одна десята, десятеро, десятка
В) два, двійко, двоє, обидва, другий
Г) семеро, сімка, сьомий, всьоме
Д) четверо, чверть, вчотирьох, по-четверте
3) В якому рядку допущено помилку в написанні займенників

А) невідь-скільки, будь у кого, хтозна в якому, аби в чиєму

Б) хтозна-що, аби-який, нівщо, казна чий

В) ні з кого, казна-котрий, де з чого, абискільки

Г) хто-небудь, деякий, щось, абихто

Д) невідь-який, невідь-що, казна-хто, якийсь

4) Визначити рядок, у якому частка НІ з усіма заперечними займенниками пишеться окремо.

А) Ні/що, ні/з/чим, ні/чого, ні/в/кого.

Б) Ні/ким, ні/який, ні/за/що, ні/на/що.

В) Ні/до/чого, ні/який, ні/з/ким, ні/скільки

Г) Ні/з/ким, ні/в/чому, ні/для/кого, ні/в/чиїх

5)Прислівниками є всі слова рядка

А) пліч-о-пліч, дехто, зокола

Б) щосереди, навіть, вранці

В) без кінця, нарешті, чий-небудь

Г) догори, навмисне, по-людськи

Д) близько школи, звечора, анітелень

Транскрипция слова: [т’ул’пан]
т — [т’] — согласный, парный глухой, парный мягкийю — [у] — гласный, безударныйл — [л’] — согласный, непарный звонкий, сонорный, парный мягкийь — не обозначает звукап — [п] — согласный, парный глухой, парный твёрдыйа — [а] — гласный, ударныйн — [н] — согласный, непарный звонкий, сонорный, парный твёрдый
В слове 7 букв и 6 звуков.

З половини хліба не спечеш (присудок). Речення односкладне узагальнено-особове.
І четверту починаю (присудок) книжечку в неволі. Речення односкладне означено-особове.
І все на світі треба пережити (2 слова присудок). Речення безособове.

Авло Чубинський біографія скорочено на українській мові викладена в цій статті. Павло Чубинський коротка біографія Павло Платонович Чубинський — український етнолог, фольклорист, поет, автор слів Гімну України. Народився 15 (27) січня 1839 року на хуторі поблизу Борисполя у небагатій дворянській сім’ї. Після закінчення Другої київської гімназії вступає на юридичний факультет Петербурзького університету. У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу «Основа», де познайомився з Т. Шевченком, М. Костомаровим. Після мітингу проти розправи над учасниками варшавської маніфестації Чубинського виключають з університету, і він деякий час живе на Чернігівщині, у селі Ропша. 1861 року захищає в Петербурзі дисертацію і здобуває науковий ступінь кандидата правознавства. Повернувшись в Україну, впродовж 1861–1862 років пише статті для «Основи», співпрацює з «Черниговским листком» та з «Киевскими губернскими ведомостями». У цей час намагається відкрити безкоштовну сільську школу в Борисполі, але не добився дозволу влади. Належав до течії хлопоманів. 1862 року в Києві кілька українофільських гуртків об’єдналися в Громаду, проти них було заведено кримінальну справу. Тієї осені 1862 року Павло Чубинський пише вірш «Ще не вмерла Україна», що став національним гімном українського народу. Після прийняття Валуєвського циркуляра 1863 року потрапив під негласний нагляд. Був висланий на поселення в Архангельську губернію. Перебуваючи на засланні взяв участь в історико-статистичному вивченні краю. Завдяки особистим якостям займав різноманітні посади в губернських статистичних комітетах (працює слідчим, секретарем статистичного комітету, редактором губернської газети, чиновником з особливих доручень при губернаторі). Очолював експедицію з вивчення Печорського краю і Заполярного Уралу. За його ініціативою була відправлена експедиція навіть на Нову Землю. У 1869 р. дістає дозвіл про повернення до України й очолює етнографічно-статистичну експедицію Російського географічного товариства в Південно-Західному краї. 1873–1875 — секретар (1875–1876 — заступник голови) Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. У 1876 р. Чубинського було вислано з Києва. За допомогою президії Російського географічного товариства він дістає дозвіл проживати в Петербурзі. У 1879 р. Чубинський пішов у відставку, тяжко захворів, і до кінця життя був прикутий до ліжка. Помер 17 січня 1884 р. в рідному селі. Таке коротке повідомлення про Павла Чубинського ви можете доповнити на свій розгля